– Ну ти уяви тільки! Яка несправедливість! Це лицемірство справжнє! Підло… – розказувала на емоціях Тетяна про вчинок своєї свекрухи. Вона розмовляла зі мною по телефону.
Справа була у тому, що її свекри, досить заможні люди, переписали все майно на свого старшого сина Сергія. Вони віддавали йому трьохкімнатну квартиру у Києві, невеличкий будинок біля моря та дачу за містом. А ще сказали, що віддадуть йому два автомобілі.
– Два йому, Сергію. А моєму Максиму – абсолютно нічого! – кричала у слухавку моя подруга.
Сергій був старшим братом. Йому було 42 роки. Максим був молодший від нього лише на два роки. У обох були сім’ї та діти. Максим був одружений вже 11 років на моїй подрузі Тетяні. У них було дві донечки. Сергій одружився лише шість років тому. Його молода дружина три роки тому народила йому сина.
Моя подруга не знайшла спільної мови зі свекрухою ще з першого знайомства. Адже Любов Ігнатівна, мама Максима, почала зразу давати їй поради на сімейне щастя. Таня мені скаржилася:
– Треба мені її поради! Я й без неї знаю, як мені жити!
А ще свекруха після весілля хотіла, щоб Таня її мамою називала. На що невістка відповіла:
– Ще чого? У мене вже є мама. Тільки її так і називатиму!
Та найгірше стало, коли невістка народила доньку. Любов Ігнатівна почала приходити без попередження. Хотіла Тані допомагати глядіти онучку. Моя подруга говорила тоді:
– Задовбала! Ходить вештається тут постійно! Сил від неї немає. Мені і моя мама може допомогти з дитиною. Набридла вже так свекруха, що я перестала відповідати на дзвінки. А тепер іще і двері не відчиняю. Не треба до мене пхатися без дозволу!
Згодом Максимові батьки перестали набридати молодій сім’ї. Вони не телефонували і не приїжджали. Тетяна була щаслива від того.
А ось учора повернувся Максим додому та повідомив про таке рішення свекрів. Тетяна була шокована таким вчинком. А потім, набравшись сміливості, зателефонувала їм. Любов Ігнатівна їй відповіла так:
– Через тебе Максим з нами не спілкується! Ти не давала нам нормально з онуками час проводити. А тепер думаєш, що тобі ласий шматок перепаде? Не бути цьому. Ти і тільки ти сама у всьому винна! А Сергій щодня телефонує, навідується та допомагає нам. Думаю, що все чесно та справедливо!
Тетяна розгнівана на свекруху і досі не осмислила своєї вини. Вона хоч і моя подруга, та все таки у цій ситуації я підтримую Любов Ігнатівну. Як кажуть: “Що посієш, те й пожнеш!” А ви на чиєму боці були б?
