Нещодавно один знайомий дідусь розповів мені дуже бентежливу ситуацію. Його ледве б не «розвели» на велику суму грошей. Дід зберігав свої заощадження на банківській картці. Уважав, що це надійніше, ніж тримати гроші під матрацом. Ніякі миші не погризуть. Та й злодії не знайдуть, якщо залізуть до хати.
Щомісяця він отримував пенсію на картку. Продукти йому закуповував син, інколи ще міг з господарства що продати. Тому пенсійні кошти не чіпав, усе збирав онуку на скутер.
Цю ситуацію знали багато людей в селі. А язики інформацію швидко розповсюджують. От і місцеві сільські нероби, які не мали грошей на розваги, вирішили використати старого. Зателефонували із самого ранку, знаючи, що дід у той час буде сам. На щастя, у той день дідусь прихворів, і його онук привіз із самого ранку ліки. Залишився приглянути за дідусем…
І тут роздався телефонний дзвінок. Онук відразу підняв слухавку, увімкнувши гучномовець. Молодий голос чоловіка чувся в трубку.
- Добрий день, Антоне Івановичу! Вас турбує консультант банку. Річ у тому, що незабаром закінчиться термін дії вашої карти. Для того, щоб кошти не пропали, ми пропонуємо Вам зробити іншу карту. А для зручності підкажіть нам деякі дані, тоді готову карту з доступним лімітом зможете одразу отримати у відділенні. Або ж ми надішлемо вам поштою.
Онук зрозумів, що це все брехня, адже нову карту ніхто не може зробити без участі особи. Вимкнувши мікрофон, пояснив дідусю. А той швидко зорієнтувався і відповів:
- Завтра я обов’язково завітаю до вашого відділення. Там працюють такі славні молодички. Може, котра ще заміж піде за мене? Дякую за дзвінок. До побачення.
Дякувати Богу, що онук був поруч. А дідусь вміло дав відповідь. Бо не було б того скутера ще довго…
Бережіться таких хитрих!!!
