Я дуже хотів мати песика, обіцяв батькам, що сам за ним прибиратиму та буду водити його гуляти. Але моя мама фанат чистоти та сказала, що згоду свою не дасть, адже з появою собаки вдома у неї з’явиться більше роботи.
Лише тато мене зрозумів та, коли я тихенько плакав у своїй кімнаті, підійшов до мене та сказав, що ми щось придумаємо.
Доля розпорядилася по-своєму та якось, повертаючись додому після школи, я помітив в чагарнику маленьке цуценя. Воно було новонароджене. Оченята заплющені та собачка шукала маму. Я не стримався та забрав його з собою.
Вдома був батько та я показав йому свою знахідку. Ми вирішили поки нічого не казати мамі та облаштували для цуцика місце в моїй кімнаті. Нещодавно батьку прийшло відправлення з інтернет-магазину та у нього залишилася невеличка коробка. Ми знайшли мій старий шарф та облаштували ліжечко для мого нового друга.
Нам вдавалося приховувати цуценя поки воно ще було кволе, але з часом воно зміцнішало та якось вилізло зі свого сховку та попрямувало на кухню. Якраз в той час там була мама.
Я очікував, що зараз розгориться страшенний скандал, але мама, побачивши мого нового друга, лише закотила очі.
А потім сталося таке чого я аж ніяк від неї не очікував.
В той день мама взяла роботу додому, їй потрібно було доробити один документ. В такі моменти ніхто не має її турбувати. Раптом ми почули, що мама з кимось розмовляє. Ми з батьком прислухалися та зрозуміли, що розмова аж ніяк не ділова.
– А, це ти, моя маленька бубочка! Прийшов до мамочки? Ходи сюди, почешу тобі за вушком. Завтра куплю тобі щось смачненьке, – долинало з кімнати, де працювала мама.
Я поглянув на ліжечко цуценяти, оглянув квартиру, його ніде не було. Тепер все стало зрозуміло.
Відтоді ми зрозуміли, що мама дуже любить нашого песика, вона дозволяла йому навіть сидіти біля неї на дивані та постійно після повернення з роботи приносила йому різноманітні ласощі.
Що не кажіть, а тварин люблять всі.
