«А до тебе у магазин також можна прийти та «по-сусідськи» набрати товару, та нічого не заплатити»?

Через постійні карантини та обмеження я вирішила працювати вдома. До цього я орендувала місце у салоні краси й робила манікюр. За кілька років роботи в мене зібрала постійна клієнтська база, тож переживати через роботу не доводилося. А коли почалися карантини, то я й оголосила, що відтепер прийматиму вдома. Всі погодилися. Ми завчасно домовлялися про час й все було добре. До того ж мені не потрібно було витрачати час на дорогу. Перевдягнулася й вже на місці.

Дуже швидко сусіди зрозуміли, що я майстер манікюру. Й тут почалося. То одна сусідка заскочить та почне просити, щось зробити з одним поламаним нігтем. А як до оплати, то де там. Навіть й натяки не розуміє. А я така людина, що мені соромно просити людей за гроші навіть якщо я їх заробила. З дитинства такий характер. Й скільки я з цим не боролася нічого не допомагає.

Розв’язати мою проблему допомогла сусідка. Вона своє наглістю довела мене просто до звіриної люті. Якось так сталося, що вона занадилася до мене у гості й постійно просила то підрівняти, то підкрасити, то ще щось. А грошей ніколи не платила. «От добре, що ти в мене є. Хто б ще так по дружньому, по-сусідськи мені допоміг. А головне, що грошей не береш зі своїх. Ось молодець». Я не знала що й казати. Так відбулося раз, потім другий, ще й ще.

Тиждень тому вона геть знахабніла. Попросила переробити чотири пальці й знову не думала платити. Й тут мене прорвало. «А до тебе у магазин також можна прийти та «по-сусідськи» набрати товару»? – маже крикнула на неї я (Її чоловік був власником магазину у нашому дворі). Я висловила їй все що думаю та на папірцю написала що скільки коштує з її сьогоднішнього відвідування. Я пояснила їй, що мої матеріали не безплатні. Інструменти потрібно готувати, слідкувати за ними. Лаки та фарби коштують грошей. А мій час не безплатний. Замість того, щоб відпочити я змушена робити їй манікюр так ще й «по-сусідськи». Може в мене через неї зривається інша, більш прибуткова зустріч.

Після того більше ніхто з нашого будинку не наважувався до мене звернутися. Видно “сарафане” радіо швидко оголосило новину про те, що дармова допомога закінчилася. Й слава Богові. Як таких клієнтів. То краще взагалі ніяких! Чому наші люди не можуть зрозуміти просту істину. За все потрібно платити. Безплатного нічого не має.

Оцініть статтю
Дюшес
«А до тебе у магазин також можна прийти та «по-сусідськи» набрати товару, та нічого не заплатити»?
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.