«А хто тобі винен, що ти вагітна. Ти ж не маленька дитина. Хіба не знала, що буває якщо пускати вночі до себе хлопців. Й чому ти вирішила, що саме я батько. Може це хтось інший постарався, а тепер хочеш все скинути на мене. Шукай інших д _ypників». Бідна дівчина плакала й не могла заспокоїтися. Невже мій син міг так вчинити. Я його таким не виховувала

Матері одиначці важко самій виховувати хлопця. Але до того дня я вважала, що прекрасно виростила свого сина. Його батько був боягузом. Я не можу по іншому назвати чоловіка, який покинув вагітну жінку, коли дізнався про те, що стане батьком. Два дні я плакала, а потім зібралася з силами й вирішила, що якщо я не можу нічого змінити, то немає сенсу плакати. Потрібно зібрати всі сили у кулак та жити разом. Мене підтримали батьки. Й хоч тато спочатку ображався та злився на мене через те, що я стала матір’ю одиначкою, проте, коли зустрів мене біля пологового й взяв на руки свого онука по його обличчю я зрозуміла, що все налагодилося.

Він й став для Олексія справжнім батьком. Навчив його всього, що повинен був пояснювати батько. Разом ремонтували іграшки, показав, як потрібно кататися на велосипеді. Перший раз продемонстрував процес гоління коли в Олексія на обличчі почало пробиватися перше доросле волосся. Я пишалася собою та своїм сином. Він добре вчився, ніколи не мав проблем у школі з однолітками. Вступив до університету. Я так раділа, коли він вперше зайшов у двері вищого навчального закладу. Хотіло плакати від щастя.
Але я не очікувала, що мій син стане таким. Тиждень тому до мене у двері подзвонили. На порозі стояла молода дівчина. Я не знала хто вона. Тихим голосом вона сказала, що вона дівчина мого сина. Невже він привів невістку у хату. Але його не було. Насправді він пішов тією ж дорогою, що й його батько. Покинув бідну дівчину, коли дізнався, що вона вагітна від нього. Не хотів навіть бачитися з нею.

Вона сиділа на кухні й плакала коли розповідала про те, що мій син наговорив їй в останню зустріч. «А хто тобі винен, що ти вагітна. Ти ж не маленька дитина. Хіба не знала, що буває якщо пускати вночі до себе хлопців. Й чому ти вирішила, що саме я батько. Може це хтось інший постарався, а тепер хочеш все скинути на мене. Шукай інших дурників». Я не могла повірити, що син посмів сказати таке дівчині. Як вона тільки ще трималася.

Батьки вигнали її з дома, коли дізналися про вагітність. Що бідній було робити. Ось й приїхала до мене Адресу дізналася в деканаті. Я не могла її вигнати. Сама була в її шкурі. До того ж, вона носила мого онука. Вже тиждень, як вона мешкає в мене. Чекаємо на приїзд сина. Він ще не знає, що вдома на нього чекає сюрприз.

Оцініть статтю
Дюшес
«А хто тобі винен, що ти вагітна. Ти ж не маленька дитина. Хіба не знала, що буває якщо пускати вночі до себе хлопців. Й чому ти вирішила, що саме я батько. Може це хтось інший постарався, а тепер хочеш все скинути на мене. Шукай інших д _ypників». Бідна дівчина плакала й не могла заспокоїтися. Невже мій син міг так вчинити. Я його таким не виховувала