«А хто тобі винен, що ти вагітна. Ти ж не маленька дитина. Хіба не знала, що буває якщо пускати вночі до себе хлопців. Й чому ти вирішила, що саме я батько. Може це хтось інший постарався, а тепер хочеш все скинути на мене. Шукай інших д _ypників». Бідна дівчина плакала й не могла заспокоїтися. Невже мій син міг так вчинити. Я його таким не виховувала

Матері одиначці важко самій виховувати хлопця. Але до того дня я вважала, що прекрасно виростила свого сина. Його батько був боягузом. Я не можу по іншому назвати чоловіка, який покинув вагітну жінку, коли дізнався про те, що стане батьком. Два дні я плакала, а потім зібралася з силами й вирішила, що якщо я не можу нічого змінити, то немає сенсу плакати. Потрібно зібрати всі сили у кулак та жити разом. Мене підтримали батьки. Й хоч тато спочатку ображався та злився на мене через те, що я стала матір’ю одиначкою, проте, коли зустрів мене біля пологового й взяв на руки свого онука по його обличчю я зрозуміла, що все налагодилося.

Він й став для Олексія справжнім батьком. Навчив його всього, що повинен був пояснювати батько. Разом ремонтували іграшки, показав, як потрібно кататися на велосипеді. Перший раз продемонстрував процес гоління коли в Олексія на обличчі почало пробиватися перше доросле волосся. Я пишалася собою та своїм сином. Він добре вчився, ніколи не мав проблем у школі з однолітками. Вступив до університету. Я так раділа, коли він вперше зайшов у двері вищого навчального закладу. Хотіло плакати від щастя.
Але я не очікувала, що мій син стане таким. Тиждень тому до мене у двері подзвонили. На порозі стояла молода дівчина. Я не знала хто вона. Тихим голосом вона сказала, що вона дівчина мого сина. Невже він привів невістку у хату. Але його не було. Насправді він пішов тією ж дорогою, що й його батько. Покинув бідну дівчину, коли дізнався, що вона вагітна від нього. Не хотів навіть бачитися з нею.

Вона сиділа на кухні й плакала коли розповідала про те, що мій син наговорив їй в останню зустріч. «А хто тобі винен, що ти вагітна. Ти ж не маленька дитина. Хіба не знала, що буває якщо пускати вночі до себе хлопців. Й чому ти вирішила, що саме я батько. Може це хтось інший постарався, а тепер хочеш все скинути на мене. Шукай інших дурників». Я не могла повірити, що син посмів сказати таке дівчині. Як вона тільки ще трималася.

Батьки вигнали її з дома, коли дізналися про вагітність. Що бідній було робити. Ось й приїхала до мене Адресу дізналася в деканаті. Я не могла її вигнати. Сама була в її шкурі. До того ж, вона носила мого онука. Вже тиждень, як вона мешкає в мене. Чекаємо на приїзд сина. Він ще не знає, що вдома на нього чекає сюрприз.

Оцініть статтю
Дюшес
«А хто тобі винен, що ти вагітна. Ти ж не маленька дитина. Хіба не знала, що буває якщо пускати вночі до себе хлопців. Й чому ти вирішила, що саме я батько. Може це хтось інший постарався, а тепер хочеш все скинути на мене. Шукай інших д _ypників». Бідна дівчина плакала й не могла заспокоїтися. Невже мій син міг так вчинити. Я його таким не виховувала
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.