У нас з дружиною є дача, ми проводимо там відпустку, яку беремо зазвичай в липні. Тоді дитячий садочок нашої доньки Поліни закривається на канікули. В черговий садочок ми її не водимо, бо донька звикла до своїх вихователів та самого садочка.
Поки нас немає, за дачею доглядає наш сусід Михайло, який проживає постійно на своїй дачі. Я плачу йому за це гроші.
Цього літа ми теж поїхали на дачу. Напередодні нашої поїздки у Поліни був День народження та вона забажала, щоб я купив для неї плюшевого ведмедя найбільшого серед тих, що я зможу знайти. Я довго шукав потрібну іграшку та нарешті знайшов ведмедя такого зросту як моя дружина Ірина. У неї зріст 150 сантиметрів. Ірині ведмедик дуже сподобався та вона жартома сказала, що буде спати з ним коли я буду у відрядження. Поліна лише посміялася та сказала, що дозволяє.
Донька назвала ведмедя Михайлом, як нашого сусіда.
Одного разу я рано-вранці зібрався по гриби, Ірина з Поліною не склали мені компанію, бо вони ще ті сови. Я пішов один, трішки походив та зрозумів, що переді мною тут пройшла велика група грибників та вирізали всі гриби. Так що тут робити мені нічого. Мені було сумно одному ходити по лісі та я повернувся додому. Побачив, що на кухні сидить Поліна та складає пазли.
– А мама де? – запитав я у неї.
– З Михайлом спить.
У мене в голові закралися погані думки та я відразу подумав про погане, в моїй уяві постав наш сусід та я вже був готовий здійснити над ним фізичну розправу. Я швидко забіг в кімнату та побачив, що Ірина дрімає обіймаючи плюшевого ведмедя. Я зітхнув з полегшенням та сам до себе розсміявся. Оце так пригода…
