З Надійкою познайомилася дуже незвично. Вона загалом дівчина дуже спонтанна. Як вихор часом вдирається до мене в гості. Так само несподівано зривається і йде кудись.
Надя живе в сусідньому будинку. Якось я на власному авто заїжджала у двір, а вона прямо кин улася мені під колеса. Я за кермом втратила дар мови і ледь не пом ерла від ж аху.
Коли оговталася і вискочила з автівки, дівчина вже обтрушувалася. Я запропонувала негайно їхати зі мною на огляд до лікаря. Вона відмовилася. Сказала, що з нею все гаразд і сама винна, бо вибігла на дорогу, не оглянувшись.
Так ми й познайомилися. Десь за місяць дівчина почала дружити з Євгеном. Вона закохалася в нього і буквально за кілька тижнів вийшла заміж.
Євген був повною протилежністю Наді – спокійний, врівноважений, з красивими манерами. Надя часом могла йому нагрубити. Але він не ображався на неї. Мабуть, любив.
Надійка часто організовувала вдома гучні вечоринки. Для Євгена вони були справжнім випробуванням. Він трохи дувся за них на дружину. Потім забував за образу, і між ними далі панував мир і спокій.
Одного разу до мене заскочила Надійка як ошпарена.
-Уявляєш? Євген йде від мене! – з порога кинула мені.
-Як іде? Що трапилося? – я була не менш здивована таким повідомленням.
-Надоїло йому все… Хай іде! Готувати не треба буде… – заспокоювала вона себе.
-А навіщо ти заміж виходила?- врешті запитала я.
-Як навіщо? Щоб красиво одягатися, відпочивати, де захочеться, з дівчатами тусувати… От ти незаміжня, тому мусиш на роботу ходити. А мені не треба…
Либонь наговорила чоловікові зайвого, він образився і йде. Я б також на його місці образилася.
-Надійко, подумай про те, що ти йому віддавала? Що? Щоб отримувати, потрібно обов’язково віддавати. Не можна вести паразитичний спосіб життя. Будь-кому це надокучить…
-Я люблю Євгена. Дуже люблю. Тому не хочу, щоб він йшов, – уже задумливо відповіла дівчина.
Вона зненацька встала, не дослухавши мене, і побігла…
Увечері на ще одне моє здивування прийшла до мене разом з Євгеном. Обоє були щасливі.
Коли хлопець кудись вийшов, подруга заявила, що зібралася на кулінарні курси. Чи раптом я не бажаю з нею ходити?
Відповіла, що подумаю. Вона й справді почала вчитися куховарити. За місяць провідала мене з тортом власної випічки.
Я про себе подумала, що все-таки добре, що Євген трохи налякав її розлученням. Взялася дівка трохи за розум. Уже виношує плани відкрити невеликий бізнес з випікання тортів. Вочевидь, сподобалася їй ця справа. А я й рада, що вона зуміла знайти себе і зберегти стосунки з Євгеном.
