Аліна прийшла до дружини свого хлопця. Вона налаштована серйозно. Дівчина доб*ється свого!
А, це ти. – В*яло сказала Марина. – Проходь.
Ти чекала на мене? – Здивувалася Аліна.
Марина загадково посміхнулася.
Не розлучайся з ним.
Марина подивилася на неї здивованим поглядом.
А навіщо він мені? Зрадив з тобою, про дитину не згадує, грошей не дає. Рома мені даром не треба!
Аліна ледь стримала себе, щоб не заплакати. Рома пішов від Марини три місяці тому. За цей короткий час, він набрид Аліні. Рома виявився лінивим та безвідповідальним. Нічого не вмів, нічого не хотів. Марина справлялася зі всім самотужки. Дівчина заробляла, вела побут, гляділа дитину, а Рома просто був. Він займався своїми справами. Про дружину та дитину згадував рідко.
Рома розраховував жити з Аліною так само, як і з Мариною. Однак дівчину такий варіант не влаштовував. Вона занадто амбітна. Постійно щось робить. Ніколи не сидить на місці. Постійне Ромине байдикування дратувало Аліну.
Він же батько твоєї дитини. – Аліна спробувала давити на жаль. – Не можна дочку залишати без тата. Це погано відобразиться на її майбутньому. Всі психологи кажуть…
А про батькову байдужість вони нічого не кажуть? Як це відобразиться на дочці? А на її матері? – Вдало відбила «атаку» Марина.
Аліна прикусила губу. Її спроба провалилася. Вона вирішила спробувати інакший спосіб вмовити Марину забрати Рому.
Ну, слухай… Ви ж багато років прожили разом. Зустрічалися ще зі школи. Вчилися в одному коледжі. Ви все життя разом! Невже ти хочеш зруйнувати такі міцні та довгі стосунки?
Марина закотила очі до стелі.
Я не хочу, а от Рома давно зробив свій вибір. Він ніколи не цікавився сімейними справами і думав лише про себе. Ти – тому яскравий доказ. Він знайшов тебе, як тільки в нас народилася дитина. Йому заважали крики рідної дочки, тому він вирішив їх ігнорувати. Як, спитаєш? Легко! Ночував в тебе, поки я сиділа біля хворої дитини. Він ніколи не допомагав мені, не жалів, коли в мене були проблеми. Рома – найгірший чоловік в моєму житті. Та й називати його чоловіком не правильно. Він слабкий, дурний хлопчик. Йому потрібна не жінка, а мама. Добре, що ти в нього з*явилася. Тільки завдяки вашому роману, я зрозуміла, в якому безладі жила роками.
Аліна зблідла. Вона не очікувала такої рішучості від Марини. Дівчина сподівалася трішки натиснути на неї і отримати бажане. Аліна не любила скандали, тому сподівалася розійтися з Ромою мирно. Відправити назад до дружини – чудовий привід для розриву. Вона не очікувала такого повороту подій. Хто ж знав, що Марина їй відмовить!
Слухай, Аліно. – Марина дивилася на неї з посмішкою на обличчі. – Вся ця ситуація виглядає комічно. Ти прийшла до мене, щоб вмовити забрати назад мого, поки що, чоловіка. Звісно, це не на довго. Ні тобі, ні мені Рома не треба. То може ти виставиш його за двері? Так ми провчимо його. Може він хоч трішки подумає про своє ставлення до жінок.
Аліна задумалася. Марина має рацію. Той Рома нікому не треба. Аліна закохалася в нього по самі вуха, через зовнішність і вміння складно говорити. Він багато всього обіцяв, правда нічого з обіцяного не виконав.
Марина спокійно пила чай. Через місяць буде розлучення. Дівчина сподівалася швидко розійтися з Ромою. Вона не хотіла нічого про нього чути. Приймати назад не планувала. А сенс від того Роми? Колись давно між ними і правда було велике кохання. Їхній парі заздрила вся школа, а потім – коледж.
Життя не стоїть на місці. Люди дорослішають. Марина швидко пристосувалася до дорослого життя. Знайшла роботу одразу після навчання. Заробляла середню зарплатню по місту. Рома ніяк не міг «знайти себе». Він постійно змінював місце роботи. То йому зарплатня не сподобалася, то він не порозумівся з колегою, то ще якась біда заважає бідному Ромі працювати.
Чим далі, тим гірше. Рома звик, що Марина все тягне на собі. Він навіть не намагався щось робити. А навіщо? Поряд Марина. Вона 15 років з ним. Марина завжди думає за двох.
Марино?.. – Аліна невпевнено окликнула дівчину.
Слухаю.
Допоможеш зібрати його речі?
Аліні було ніяково просити про таке в Марини, але нікого іншого вона не знала.
З радістю! – Марина широко посміхнулася. – Як добре, що ти вчасно отямилася, не те, що я…
На наступний день, дві дівчини пакували речі Роми. Він нічого не знав. Побачив свої речі біля дверей квартири. Аліна двері не відчинила. Вона ігнорувала дзвінки Роми. Замки їй допомогла змінити Марина. Виявляється, вона вміла все. Не дивно! З таким чоловіком, як Рома, можна навчитися виконувати будь-яку важку роботу.
