Мій друг Микола виховував сина один. Коли був молодим, закохався в дівчину. Здавалося, ось воно, щастя. Але дівчина не збиралася заміж за Миколу. Коли завагітніла, хотіла зробити аборт, але чоловік умовив не робити цього. Він сподівався, що все ж таки збудують сім’ю. Але його дівчина так не думала. Коли народився хлопчик, вона принесла його Миколі. Сказала, якщо бажав мати дитину, то, будь ласка. Положила малого на диван, повернулася, і пішла. Більше її чоловік не бачив.
Роки йшли, Роман підростав. Микола робив усе, лиш би хлопчик ні в чому не мав потреби. Всі забаганки виконувались по першому слову. Тому Роман ріс некерований. Одного разу чоловік зустрів гарну жінку. Все складалося в них добре. Але коли познайомив її зі своїм сином, Роман влаштував істерику. Жінка в їхньому житті більше не з’явилася, і чоловік не наважувався знайомитися далі з іншими жінками. Микола працював не покладаючи рук. Особливого достатку не було, жили по середньому. Та коли син виріс, виросли і його потреби. Він не задумувався, де тато братиме ту, чи іншу річ. Коли пішов учитися в місто, зажадав, щоб батько купив йому квартиру, в гуртожитку Роман жити не збирається.
Микола навіть не вагався, адже трохи збережень є, тому на однокімнатну квартиру вистачить. Через деякий час синок зажадав машину. Як йому на автобусі їздити до інституту? Батько задумався, адже заощаджень не залишилось. Вирішив машину взяти в кредит, але догодити синочку. А Роман не зупинявся, потрібні кишенькові гроші, на одежу, водити дівчат в кіно, кафе. Від такого напруження Микола почав хворіти. Син не вірив, що батько нездужає, і все вимагав гроші.
Одного разу Роману зателефонували з невідомого номера, і сказали, що його батько в лікарні. Потрібно купити ліки. Хлопець не міг повірити, що тато хворий. А як він буде жити, де брати гроші? На другий день, коли хлопець прийшов провідати батька, лікар запросив його в кабінет, і написав список ліків. При тому уточнив, що вони дорогі, але купити потрібно якомога швидше. Роман з’явився в мене на порозі увечері. Розповів про тата, і сказав, що я, як його друг повинен допомогти. Я завів хлопця у квартиру, по дорослому поговорив з ним. Сказав, що якщо не візьметься за ум, то ніхто Роману допомагати не буде. Миколі я допоможу, але ти, Роман не отримаєш більше і копійки від батька. Я прослідкую, щоб так і було.
