А що це ви командуєте нашими грошима?! На що хочемо, на те і витрачаємо! Та й взагалі! Хто сказав, що ми маємо думати весь час, яка Ліза “нещасна”!

Знаєте, я з тих жінок, які і в декреті знайдуть собі підробіток. Ну не могла я всидіти на місці та полишити все лише на чоловіка, поки в декретній відпустці.

Тим більше, що підробіток через інтернет, а так як Степанко ще малесенький, то я можу і з ним бути, і працювати.
Єдиний нюанс був у тому, що телефон мій був дуже старим та вже ледве працював. Якось я на це не звертала уваги раніше, а як почала працювати через нього, то всі проблеми яскраво засвітились мені в очах.

Мучилась я так працюючи десь півтори місяці. А потім Лев, мій чоловік, подарував на день народження мені нового хорошого телефона. Я була шокована таким подарунком, адже для нас такі витрати доволі вагомі.
Все через те, що ми відкладали гроші. Ми живемо в одному будинку з моїми свекрами, тобто батьками Лева. В чоловіка є сестра, яка живе на орендованій квартирі з дітьми. Хоча свекруха каже, що вона там “страждає”.

З нами жити не хоче, хоча і вона, і діти прописані в цьому будинку. І я її розумію, адже свекруха дуже хоче, щоб донька була біля неї, але з тим, як мама Лева любить командувати всім і вся, я розумію, чому Ліза хоче жити окремо.
Тому ми вирішили, що викупимо в сестри чоловіка її частку в будинку. А вона докладе свої заощадження та придбає квартиру.
Коли ж свекруха побачила в мене новий ґаджет, то одразу ж зчинила скандал. Мовляв ми замість того, щоб відкладати гроші для Лізи на квартиру, витрачаємо їх на всякий непотріб.
Свекруха звинувачувала в усьому мене, хоч і сварилась з Левом. Проте мій, зазвичай спокійний і неговіркий, чоловік не промовчав, а поклав на місце мати:

– А що це ви командуєте нашими грошима?! На що хочемо, на те і витрачаємо! Та й взагалі! Хто сказав, що ми маємо думати весь час, яка Ліза “нещасна”! Бідося, живе в своє задоволення, дітей залишає на няню та може дозволите собі хороше життя. Чого є страждає вона там, га?! Ми може теж хочемо своє житло придбати?! Так, ми візьмемо ці гроші, візьмемо ще кредит, а потім придбаємо свій будинок неподалік міста. Аню! Збирай по трохи речі! Переїдемо на трохи до твоїх батьків!
Я не очікувала такого повороту подій. Ми з Левом не обговорювали таке, але я була навіть рада. Нарешті він поклав на місце мати, яка вирішила, що вона королева та начальниця.
Звичайний подарунок на день народження поклав на місце свекруху, яка всіма командувала, виходить?

Оцініть статтю
Дюшес
А що це ви командуєте нашими грошима?! На що хочемо, на те і витрачаємо! Та й взагалі! Хто сказав, що ми маємо думати весь час, яка Ліза “нещасна”!
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.