Я не така, як інші свекрухи, та коли мій син покинув свою дружину з дітьми заради іншої, я не припинила допомагати своїм онукам та невістці.
Олексій з Мариною познайомилися ще в школі. Вони довго зустрічалися, я була знайома з батьками Марини.
Сталося так, що Марина завагітніла коли навчалася на другому курсі університету та ми швиденько зробили весілля.
Молодятам на весілля подарували гроші та Марині з Олексієм вдалося взяти квартиру в кредит. Ми зі сватами допомагали виплачувати платежі за квартиру.
Марина продовжувала навчання, а я допомагала з онуком. На той момент я вже була на пенсії. Невдовзі Марина з Олексієм закінчили навчання, почали працювати та виплатили усі платежі за квартиру.
Згодом у них народився другий син та з того часу в їх сім’ї почався розлад. Марина увесь час була сама не своя. Я думала, що на неї так впливає післяродова депресія. З’ясувалося, що причина зовсім в іншому.
Якось, повертаючись додому із супермаркету, я помітила свого сина а кафе в обіймах іншої жінки. В той момент мій світ перевернувся з ніг на голову. я не стала заходити в те кафе, але викликала Олексія на розмову та про все розповіла. Син не став опиратися та сказав, що у нього є інша жінка вже давно та що він планує розлучитися з Мариною. Квартиру, в якій вони зараз проживають віддасть після розлучення Марині.
Я спочатку хотіла переконати сина залишитися з дітьми, але потім зрозуміла, що невістка не заслуговує мати поряд з собою чоловіка, який їй зраджує. Передусім було шкода дітей, але я вирішила, що не втручатимусь в справи сина і дам йому можливість самому про все розповісти Марині.
Невістка з не стала влаштовувати істерик з приводу зради Олексія та вони вирішили розлучитися, як дорослі люди. Діти, звичайно, дуже переживали з приводу цієї ситуації, але Марині вистачило такту все їм пояснити. Добре, що вона не заперечувала зустрічам батька з дітьми.
Після розлучення Олексій зі своєю коханкою поїхав до іншого міста, бачився з дітьми раз на місяць, присилав їм гроші.
Я постійно заходила до Марини та допомагала з дітьми: відводила їх на гуртки, сиділа з ними, коли Марині потрібно було відлучитися у справах.
Одного разу Марина затрималася трішки довше. Уже була дев’ята година вечора, а Марини все не було. Я почала непокоїтись, адже дітям скоро був час лягати спати. Я зателефонувала до неї та Марина сказала, що вона скоро буде вдома.
Повернувшись додому, невістка вся сяяла від щастя, а в її руках був величезний букет червоних троянд. Я запитала чи це їй на роботі подарувала на честь якоїсь відзнаки, а Марина сказала, що ні. Далі я не стала розпитувати жінку про цей букет і пішла додому.
Мене дуже непокоїла ця ситуація та наступного дня я зателефонувала до Марини, щоб запитати чи у неї є якийсь чоловік. Почувши про те, що Марина зустрічається з чоловіком, я запитала:
– А як же діти, як вони сприймуть твого залицяльника? Чому ти про них не подумала?
– А Ваш син думав про дітей, коли зраджував мене з тією хвойдою? – відповіла Марина.
Я не знала що на це відповісти та поклала слухавку.
Може, я даремно хвилююся, Марина доросла жінка та знає як краще.
