Соромно і смішно одночасно. Ми з самого ранку з чоловіком не могли вирішити хто забере нашу дочку із дня народження її подруги.
Дівчинка із садочка запросила діток з якими товаришує у дитячу кімнату на святкування свого дня народження. Ми з чоловіком охоче дозволили нашій дочці піти туди.
Вечірка мала бути у стилі принцес, то ж ми придбали ідеальну сукню та корону. Завезти дитину туди після дитячого садочка мала моя свекруха, а забрати вже ми.
Ввечері я прийшла додому і пішла в душ. У мене було дуже багато всяких термінових завдань, то ж єдине про що я мріяла – гаряча ванна і тепле ліжко. Я була втомлена і виснажена.
Та й мені здавалося, що зранку я просила чоловіка забрати донечку з того святкування.
Доки я була у ванній – прийшов мій чоловік і почав вечеряти. Я подивилася на нього і запитала:
– а де Єва?
Чоловік зробив здивовані очі. Виявилося, що він думав, що дитину заберу я і не чув, як я просила його це зробити.
Ми перелякалися не на жарт. На годиннику була вже 21 година. Оце ми батьки. Сором і годі.
Я почала нервово телефонувати до мами тієї дівчинки, у якої день народження. А вона засміялася і сказала, що у них свято в самому розпалі. Що ми можемо приїхати через півтори години.
