Або повертаєшся г _oлa і боса в село до своєї мами і без дитини, та без гроша в кишені, або змінюєш своє ставлення до моєї мами.

Ми з мамою завжди жили лише двоє. Бабуся і дідусь були в сусідньому селі, а тато нас покинув майже одразу після мого народження. Мама все життя старалася для мене, щоб я не відчував себе гіршим за інших дітей і щоб мав все необхідне.

Більше того, мама працювала на кількох роботах, щоб влітку я відвідував дитячі табори чи побачив море. Та й освіту мені мама дала хорошу.

Після отримання вищої освіти я знайшов хорошу роботу, вже за рік я зміг заробити гроші і зробити ремонт у маминій квартирі та придбати всі нові меблі. Такий собі подарунок мамі за її старання. Та й техніку ми купили. Нарешті мама перестала руками прати одяг та мити посуд.

Потім я зустрів свою майбутню дружину – Любу. Ми позустрічалися кілька місяців і я розумів, що саме з нею хочу створити свою сім’ю. А ще за кілька місяців ми одружилися.

Через рік у нас народилася донечка. Справжня красуня. І саме тут я опинився поміж двох вогнів.

Мама дуже хотіла нам допомагати і няньчитися з дитиною. А моя дружина була проти. Люба чомусь вважала моя маму чужою та й взагалі нехтувала всіма подарунками від мами. На мої запитання що таке відбувається – мовчала.

З часом Люба взагалі стала проти, щоб моя мама до нас приходила вгості, проте її мама у нас днювала і ночувала. Мене це вже починало злити. Я просто не розумів звідки у Люби така ненависть до моєї мами, адже вона їй нічого лихого ніколи навіть не сказала. А до її мами я ставлюся гарно.

Одного разу я не витерпів і поставив питання ребром, або Люба змінює своє ставлення до моєї мами, або повертається гола і боса в село до своєї мами і без дитини, та без гроша в кишені.

Мої слова мабуть її таки настрашили. Кілька днів дружина подулася, а потім почала змінюватися. Мама моя нарешті приходила до нас вгості стільки разів, скільки хотіла і проводила вдосталь вільного часу з нашою дочкою.

Що тоді вселилося Любі в голову, я й досі не знаю. Мені це не зрозуміло. Добре, що вона таки дійшла розуму і нарешті прийняла мою маму. А то б мабуть до розлучення дійшло. Добре, що в село і в бідність Люба повертатись таки не захотіла. І свій гонор трохи втамувала.

Оцініть статтю
Дюшес
Або повертаєшся г _oлa і боса в село до своєї мами і без дитини, та без гроша в кишені, або змінюєш своє ставлення до моєї мами.