Галина йшла на чергове судове засідання й ще дужче ненавиділа свого колишнього чоловіка. Вона жалкувала про два роки, які витратила на цю людину й не могла пригадати нічого хорошого, що могло їх пов’язувати. Якби вона не була такою наївною, то не дозволила б окрутити себе так швидко.
Єдине за що Галя була вдячна Славі – за сина. Саме заради нього вона намагалася порозумітися із цим самозакоханим нарцисом, але вчасно усвідомила, що так тільки шкодить дитині. Який приклад подаватиме йому батько? Що варто принижувати жінок, не рахуватися ні з ким, ставити себе вище інших.
Вона подала на розлучення, зібрала їхні речі та повернулася до батьків. Самолюбство Слави було задіто. Він не міг пробачити дружині такого приниження, адже тепер всі знайомі пліткували про те, що він поганий чоловік та батько, а він же розповідав зовсім інше.
Тож, щоб вийти переможцем у цій справі Слава подав позов проти дружини, через який хотів довести, що син не від нього, а вона гуляща жінка. Галина коли почула про це все, почервоніла від злості. Жінці хотілося вибити всю цю дурню з голови колишнього. Добре, що його не було поруч, коли вона отримала той лист.
Адвокат пояснював жінці, що ця справа провальна для Славка, оскільки вони погодяться на ДНК-експертизу, яка підтвердить, що Слава батько їхньої дитини. Спершу Галина погодилася, адже їй нічого було приховувати. Та, коли потрібно було здати матеріал на аналіз, вона передумала.
Вирішила вчинити інакше й на засіданні суду зізналася, що Слава дійсно не являється батьком її дитини. «Ваша честь мушу зізнатися, що цей підлий та ниций чоловік, не може бути батьком мого сина. Я відмовляюся від заяви на виплату аліментів й просто хочу аби нас розлучили». Колишній чоловік аж роззявив рота від здивування. Звісно, він знав, що син його, але чому Галина заявляє про зовсім інше?
А жінка мала звичайне пояснення. Вона не хотіла, що дитина зналася з таким «татом», який не зможе навчити його нічого хорошого й не дай боже на старості років сяде на шию синові, заявивши, що той мусить його доглядати.
