З самого ранку до Світлани прийшла поштарка та принесла конверта для її сина Анатолія. Це був рекомендований лист з суду. Жінка помітно почала нервувати.
Світлана отримала листа замість сина і одразу ж його прочитала. Це був виклик до суду. Колишня дружина Анатолія, з якою він прожив від сили місяць – подала на нього в суд.
Коли вони розлучалися – Анатолій обіцяв фінансово допомагати своєму сину, адже на дитину гроші зайвими ніколи не бувають.
Пообіцяв і забув. А в Світлани стабільно кожного місяця брав гроші, щоб передати сину. Мабуть не доходив. Ні для кого не було таємницею те, що її син зловживав гучними гулянками.
Анатолій міг по кілька тижнів не приходити додому, він проводив час у гаражі в своїх друзів, де пили пиво, курили та було багато дівчат. По всій видимості гроші на сина він і залишав там.
Світлана розлютилася не на жарт. Вона увірвалася в кімнату сина де він відсипався після чергової гулянки і облила його крижаною водою. Доки він оговтувався – Світлана зібрала його речі до пакету і виштовхала його на вулицю з словами:
– Котись куди хочеш і гроші дитині своїй поверни!
Після цих слів мама запхала в руки сина повістку з суду, той пакет з одягом і зачинила двері.
Дуже вже соромно було Світлані за свого сина та й онук не винен в тому, що його батько такий. Не могла вона ні про що думати, крім цієї ситуації. А ввечері з чоловіком накупили гостинців і поїхали вгості до колишньої невістки.
Бабуся вибачалася перед онуком, обнімала його та цілувала. А колишня невістка сказала, що не хотіла подавати до суду, але після розлучення сама ледь кінці з кінцями стягує, Анатолій жодного разу і памперсів дитині не купив.
Того вечора Світлана з чоловіком твердо вирішили, що все своє майно вони перепишуть на свого онука, а сина і на поріг більше не впустять. Та й перед невісткою колишньою вони були добряче винні.
Тому й на вихідні брали дитину до себе, щоб дівчина відпочила трішки. Таки вона була надто порядна і надто сильно терпіла їхнього непутнього сина.
