Сьогодні розповім вам про свою колегу по роботі. Звуть її Аліна. Ще десять років тому вона була заміжня, але до цього часу вона не любить згадувати цю історію, що трапилася з нею тоді.
На той момент Аліні було двадцять чотири, вона якраз закінчила університет і зустріла того самого хлопця, що скоро став її чоловіком. Він був старшим від неї на 6 років, тому уже сформував себе як особистість, мав власний успішний бізнес.
За декілька місяців стосунків Олександр почав натякати дівчині про одруження. Нібито любив її до нестями і вже хотілося бачити Аліну у ролі нареченої. Та жінка ще не готова була на такий серйозний крок. Тим більше трішки збивало те, що за плечима обранця уже було 3 шлюби. Від першого шлюбу був син, від другого донька. Тому він не дуже хотів знову заводити дітей. І не став приховувати цього від своєї нової дружини.
Аліна ж любила чоловіка і з розумінням поставилася до почутого, та десь в глибині душі все ж надіялася, що велика любов допоможе Сашу передумати. Та за декілька років нічого не змінилося у переконаннях чоловіка.
І Аліна вирішила діяти самостійно: таємно завагітніла і виправдалася тим, що методи контрацепції були ненадійними. Спочатку й не зізналася Сашкові, а потім наважилася на цей крок.
Чоловік же відреагував сухо: сказав, що йому не потрібна дитина і жінка мусить позбутися дитини. Якщо ж вона не захоче робити цього, то на цьому їхнє спільне життя закінчиться і вона опиниться на вулиці.
Та Аліна продовжувала вірити у те, що чоловік розтане, коли побачить маленькі ручки, ніжки своєї кровиночки. Але цього не сталося. У день реєстрації дитини паралельно відбулася реєстрація розлучення пари.
На щастя, матір Аліни допомагала у всьому. Вони разом переїхали на орендовану квартиру і там виховували маленьку Таїсію. Та рідний тато новонародженої жодного разу не приїхав провідати своє немовля. Навіть грошима не допомагав.
А коли випадково зустрів колишню дружину з маленькою донькою, кинув голосну обіцянку, що коли їй виповниться 18, подарує гарну квартиру. А от Аліна прекрасно розуміла, що не варто розраховувати на пусті балачки безвідповідальної людини.
Ця історія залишила слід в житті Аліни настільки, що вона і до нині відмовляється вірити чоловікам. Шкода, що все склалося таким чином і тепер жінка не має сміливості знайти своє щастя.
А що ви думаєте щодо цієї ситуації? Хто винен, а хто заручник обставин?
