Дуже шкода, що через таку дрібницю як гроші у нас з чоловіком виникли непорозуміння.
Вадим сам проявив ініціативу їхати на роботу за кордон. Тут для нього роботи не було та він не хотів працювати за маленьку зарплату. Його друг вже п’ять років як їздив на роботу за кордон та Вадим бачив в якому достатку живе він та його сім’я. В той час я знаходилася в декретній відпустці. Нашій донечці Аліні тоді було лише два роки. Я не могла повернутися на свою колишню роботу, бо дитина була ще маленька. Вадим сказав, щоб я не турбувалася з приводу того, адже його зарплатні вистачить на те, щоб покрити усі наші витрати. Коли я вийду на роботу, то він зможе повернутися та працювати в Україні, адже тоді грошей буде більше.
Я раділа, що у мене такий розсудливий чоловік та коли ми його проводжали, я навіть подумати не могла, що так сильно сумуватиму за Вадимом. Щовечора ми зідзвонювалися по відеозв’язку та кожні три місяці він приїжджав додому. Згодом Вадим став приїжджати рідше, бо не хотів втратити можливості заробити. Ми хотіли купити автомобіль. Зарплати Вадима вистачало на те, щоб покрити щоденні витрати та відкласти певну суму на автомобіль.
Коли Аліні було 2,5 роки я спробувала влаштувати її до дитячого садочка. Річ у тім, що мені зателефонували з моєї попередньої роботи та запитати чи не хотіла б повернутися на роботу. Я зраділа такій можливості, адже мені вже набридло сидіти вдома.
Вадиму я поки нічого не говорила, адже хотіла, щоб все вдалося. На щастя, Аліна швидко адаптувалася в дитячому садочку та я повернулася на роботу. Вадим і далі продовжував висилати нам гроші. Тепер у мене була зарплата та гроші, які висилав чоловік. Я вирішила, що на гроші, які залишаються, зроблю ремонт вдома. Коли Вадим приїде, то буде йому сюрприз.
Коли Вадим приїжджав до нас, я продовжувала зберігати все в секреті.
Потім розпочала ремонт. Якось Вадим приїхав без попередження, прийшов додому та побачив, що у нас ремонт, мене та Аліни немає. Чоловік зателефонував до мене та запитав де я є. Мені нічого не залишалося як про все йому розповісти. Вдома на мене чекала серйозна розмова.
Чоловік назвав мене брехухою, звинуватив у черствості. Адже якби я йому розповіла про все вчасно, то він би раніше повернувся додому та ми провели б більше часу разом. А я проміняла його на ремонт. Ніякі мої доводи з приводу того, що цей ремонт потрібний нам обом, на нього не подіяли. Нам не вдалося налагодити стосунки та Вадим поїхав назад на роботу.
Зараз ми посварені та я дуже сумую з приводу того. Можливо, я дійсно зробила щось неправильно та мені варто було поговорити з чоловіком перш ніж приймати таке рішення. Мій сюрприз не був приємним для Вадима та внаслідок цього в наших стосунках з’явилася тріщина. Як тепер все налагодити не знаю. Вадим не відповідає на мої повідомлення та дзвінки, мені вже цей ремонт не в радість.
Якби я знала, що так буде, то вчинила б по-іншому. Проте з іншого боку що я поганого зробила? Я ж не витратила ці гроші на себе. А якби Вадим був тут чи розпочали б ми ремонт.
А як ви вважаєте. Правильним був мій вчинок?
