Марина вагітна і вже через місяць їй народжувати. А чоловік її як завжди на роботі. На вулиці дме морозним вітром, пахне снігом навіть через вікно. А от пахне через те, що щось там трапилося і тепер задуває холод в квартиру. Максим же вічно на роботі і на таке йому часу немає.
Як змогла, так позатикала ті отвори у вікні, та це не особливо допомагало. І раптом у голові дівчини з’явилась ідея: можна ж зателефонувати Миколі. Микола – давній друг Макса. Та давненько вони не збиралися, Коля навіть не заходив у гості.
Тому зараз вирішила зателефонувати і дізнатися, чи він зможе допомогти:
– Привіт, Колю. Тут такий випадок трапився. Я тут сама вдома, вікно продуває, нічого зробити не можу. Залишається тільки Максима чекати. Та от не знаю, чи до вечора я досиджу у такій холоднечі. Не переживай, я тобі таксі оплачу до нас і за роботу гроші віддам. До того ж тільки борщик зварила, можу пригостити.
– Марино, ти що? Совість май таке мені говорити. Які гроші? Я б з радістю безкорисливо тобі допоміг, та от зараз я і сам на роботі. Тут купа всього навалилося, кінець місяця. Але щоб ти там не задубіла, пришлю свого знайомого, він усе зробить. Ось, я йому зараз трубочку передам і ви домовитесь.
– Алло, Марина, так? Приємно познайомитися, сонце! Ти там не переживай, все буде чудово, я скоро буду і спасу тебе. Загорнись там у покривальце і просто чекай. Роботу таку я знаю.
Марина мало не знепритомніла. Сонечком її вже сто років ніхто не називав. Аж нахлинули спогади тих часів, коли мама з татом її будили в школу, називати сонцем.
Якось навіть незвично, що чужий мужчина називає тебе ось так лагідно. Та, може, воно й не дивно. Чоловікові то вже під 40, а Марині 21. Ото в його очах вона і є дитиною. Якщо це той Олег, про якого вона думає. Раніше вони вже стикалися. Та й в соціальних мережах часто в друзі його пропонують.
Через пів години Олег приїхав все ж таки до дівчини. Вона приготувала свій фірмовий борщик. Не встиг чоловік зайти в квартиру, аромат цієї чудової страви мало не збив його з ніг.
Тому Марина відразу запросила помічника до столу. Він швидко виправив проблему, а тоді вже посмакував борщиком. Та ще й як вихвалював. А опісля навіть не взяв грошей за роботу. Та от після того став частіше в гості заявлятися.
Сьогодні взагалі випалив, що ладен забрати і Марину, і дитину до себе. Любитиме і леліятиме їх до кінця своїх днів.
