Сьогодні у сім’ї Віталія й Інни свято. Сину Андрійку виповнилося десять років. Батьки довго не могли придумати, як краще влаштувати свято. Адже захотілося зробити приємне своєму єдиному синочку. Інні наразі тяжко згадувати через що вони пройшли з чоловіком, щоб сьогодні дивитися на Андрійка і радіти, що все позаду.
А почалося з того, що знайома, яка працює в пологовому будинку, повідомила молодій парі, що молода дівчина відмовилася від маляти. Є шанс усиновити хлопчика. Адже вони давно стоять у черзі на усиновлення. Відразу кинулися по інстанціях, де їх уже добре знають, умовляючи віддати їм хлопчика. Адже документи підготовлені. Залишилося пройти курси та останні бюрократичні дії.
Коли Андрійко потрапив до своїх прийомних батьків, йому виповнилося три місяці. Віталій і Інна не відходили від сина. Здавалося, все добре. Але згодом помітили, що в Андрійка підвищена температура. Хлопчик рюмсає, не спить. Викликали лікаря. Виявляється, що син хворіє на важку хворобу. Лікувати тільки в столиці, або за кордоном. До того ж потрібно багато грошей. Довго думали що робити. Зверталися до інших лікарів, але діагноз ставили один.
Мама Віталія запропонувала продати свою квартиру, а вона буде жити на дачі. Адже дача не далеко від міста. На роботу можна їздити автобусом. До того ж останнім часом більшість знайомих Ольги Сергіївни перебралися жити в ту місцевість. На роботу їздять, не скаржаться, щоб колись затрималися і спізнились. Віталій і Інна погодилися. При цьому завірили, що можуть жити разом у квартирі молодих. Та Ольга Сергіївна не захотіла. Краще на дачі.
Лікування тривало довго. Андрійко повільно йшов на поправку. Лише через рік вони повернулися додому. А три роки потім обстеження, щоб не було рецидиву. Коли Андрійку виповнилося п’ять років, тільки тоді почали заспокоюватися. Але якщо син хворіє, то для Інни й Віталія ті дні найтяжчі. Вони ще не забули через що прийшлося пройти, щоб Андрійко одужав.
І ось десятирічний ювілей. Свято влаштували на дачі в Ольги Сергіївни. Бабусі тільки в радість веселощі. Особливо, коли спостерігає за онуком, який радісний жвавий бігає з друзями. Адже запросили друзів і їхніх дітей, з якими Андрійко спілкується. Вечоріє. Свято наближається до кінця. Нарешті можна виносити улюблений торт хлопчика. До того ж оформлений у вигляді спортивної машини, які полюбляє Андрійко.
Ольга Сергіївна виносить торт. Діти бігають навкруги. Хтось із дітей ненароком штовхнув бабусю. Добре, що поруч проходив Віталій. Ольга Сергіївна падає з криком:
– Аааааааааааааа, торт!
Віталій підхоплює торт, а Ольга Сергіївна падає в кущ рози. Поки встала розвернулася, діти обступили, а вона подерта, зачіска порушилася. Видовисько іще те. Діти сміялися, бралися за животи. Андрійко прибігав до бабусі, обійняв її, дякував за виставу. Всі подумали, що Віталій і Ольга Сергіївна спеціально те влаштували. Свято закінчилося весело. Довго умовляли бабусю повторити той трюк, але вона не погоджується.
