Мама збирає Ангеліну в дитячий садочок. Дівчинці три з половиною роки. Сьогодні Ангеліна намагається виплакати в мами красиву сукню. Адже вчора Артем сказав, що вона найкрасивіша в садочку. Тому сьогодні вона виглядатиме ще краще. Тато з мамою переглянулися. Залишилося небагато часу, щоб виходити з дому, а донечка капризує. Мама стояла, вона згодна подати Ангеліні кращу сукню, лише щоб не запізнитися на роботу.
Тато застерігаючи підняв руку, потім мовив до дівчинки:
– Ангеліно, якщо ти сьогодні взагалі не підеш до дитячого садочку, то Артем знайде собі іншу красуню. Навіть якщо сукня в неї буде не святкова. Тому швиденько збираймося, щоб встигнути прийти першими.
Дівчинка миттєво підскочила до одягу, який приготувала мама на сьогодні.
– Я прийду перша і Артем не шукатиме собі іншу красуню.
Вона одягалася за допомогою мами. Очі в неї світилися. Тато такий хороший. Він знає, що потрібно зробити, щоб зацікавити донечку. Адже Артем, син товариша. Старший від Ангеліни на один рік. Вони часто зустрічаються сім’ями, і діти граються разом. Коли вийшло, що ходитимуть в один дитячий садок, батьки зраділи. Не будуть плакати. Так і вийшло. Для Ангеліни важливо, щоб Артем був поруч, для нього вбирається красиво. Така молодь росте.
