Сталась ця історія ще десять років тому. Мороз. Ранок. На базарі мало людей. Звісно. Де в такий холод хтось захоче з хати виходити. Собаку шкода на вулицю випустити, люди до хати тварин забриють. Не те, щоб самим виходити.
Анна переступала з ноги на ногу, тремтячи від морозу. Вже й не знала, як достояти до того моменту, коли хоч хтось в неї сметану з сиром купить. Людей є то мало. От і заробітку нуль. Але врятував її один добрий чолов’яга. Купив всю сметану та весь сир.
Сказав, що хоче сирників наробити на цілу сім’ю. Діти зі сметаною обожнюють просто. А Анна все одно думала, що тому просто шкода її стало, бо хто ж стільки сирників їсти буде? Але всяке може бути.
Анна зібрала свої речі та пошкандибала до автобусу. Якраз останній в суботній день відправлявся до села. Добрий водій запросив жінку до автобусу, щоб та не мерзла на вулиці. Анна подякувала та зайшла в середину.
Сівши, жінка почала згадувати свого тата. Добра людина він був. Завжди турбувався, допомагав. Це та сама опора та підтримка, про яку мріє кожна людина. Але не стало чоловіка вже як рік.
Виховував батько Анну сам, бо мама її не змогла пережити пологи. Коли Анна онуків йому народила, то з дітьми завжди багато часу проводив. А зараз що? Все на Анні. Чоловік лише деколи дітей зі школи забирав і уроки вчив, бо ж важко працював, хоча зарплата мала. А їй і хатні справи, і діти, і робота в бібліотеці і ще й базари кожної суботи.
Почала згадувати про батька Анна через сон, в якому їй тато снився. Прийшов до хати, святковий, радісний. Передав привіт від мами та сказав, що дуже сильно любить Анну. А потім зник. А Анна сиділа й думала до чого цей сон.
Приїхав автобус в село та й став прямо біля Анниного будинку. Люб’язний водій поміг знести всі сумки Анні, бо ж вона ще й сама скупилась на базарі, щоб вдома продукти були.
Жінка попленталась додому з важкими сумками, а там її зустріли діти та чоловік. На столі був обід, а в хаті ідеально чисто. Чоловік прийшов раніше з роботи та вирішив допомогти своїй коханій. А ще повідомив новину, що він зміг отримати хорошу посаду в фірмі, яка займається будівництвом. Тепер і заробіток хороший, роботи менше, на вихідних не треба працювати й премії регулярно. Тепер вони будуть жити стабільно. Анні ж не треба більше їздити і на базарі мерзнути.
Жінка зрозуміла, що то певно батько допоміг їм. Він завжди турбувався про доньку, от і допомагає їй та її сім’ї зараз х небес. Анна неймовірно щаслива та відчула неймовірне почуття затишку та комфорту. Вперше за довгий час.
