Семен Іванович чекав на сина на залізничній станції. Півгодини, як прибув потяг, а Олександра все не було. Чому затримується? Чоловік дістав телефон, щоб зателефонувати, коли позаду почув: – тату! Син стояв недалеко, і поглядав на батька. Вони не бачилися три роки, відтоді, коли померла мама. Олександр не приїздив на батьківщину. Робота забирала багато часу. Адже своя фірма, тому контролювати треба повсякчас. Тато змінився, постарів, подумав.
Семен Іванович помітив зміни сина. Це був зрілий чоловік, а не той хлопчисько, якому світ здавався прекрасним і доступним. Сьогодні він приїхав на прохання Олександра пожити в нього, якщо сподобається, то залишитися назавжди. У квартирі їх чекали дружина Анна, син Влад. Обід вже готовий, тому, будь ласка, мийте руки, і за стіл, говорить Анна, показуючи Семену Івановичу кімнати.
– В цій кімнаті будете жити ви, говорить.
Перший і другий дні пройшли цікаво. Адже то були вихідні, тому Олександр показував батьку місто. Дружина косо поглядала, але мовчала. Влад грався на вулиці зі своїми друзями, поки батьки заклопотані своїми справами. На третій день, в понеділок, Олександр і Анна пішли на роботу, Влад до школи. Семен Іванович аби скоротати час, погуляв вулицями, потім вирішив приготувати вечерю. Прийдуть стомлені, тому буде їм час для відпочинку.
Посмажив картоплю, яйця, і задоволений собою, присів біля телевізора, чекаючи, поки всі прийдуть. Коли увечері зібралися біля столу, Семен Іванович з гордістю продемонстрував свої кулінарні здібності. Що почалось? Анна в істериці кричала, що то не здорова їжа, і їй трьох днів вистачило, далі терпіти у своїй квартирі дідуся вона не може. Взяла все що приготував Семен Іванович і викинула в сміття. Батько сидів дивився на сина, а по щоці покотилася сльоза. Семен встав тихенько з-за столу і пішов до своєї кімнати. Наступного дня зранку Семен Іванович розбудив сина і попросив відвести його на станцію. Він їде додому. Син намагався відмовити батька – не звертай увагу на Аніни докори, казав Олександр. Хоча сам розумів, що старій людині буде складно це зробити, дуже складно
Так швидко закінчився відпочинок у сина. Куди залишатися назавжди, краще дома, де знайома кожна доріжка, і можеш їсти все, що ти хочеш, і спокійніше в ріднім краю.
