Анна, важко ступаючи штовхала спереду себе візочок. Сьогодні два тижні відтоді, як на світ появилася донечка Тетянка. Пологи в Анни були важкими. Так що до сих пір дається взнати втома. Але на свіже повітря донечку виносити потрібно. Тому ще не прийшовши в себе, Анна старається ходити на прогулянку кожного дня. Це дається нелегко, адже Євген на роботі допізна працює, допомогти немає кому.
Дівчина вирішила разом зайти в аптеку, купити необхідні предмети для Тетянки. Візочок поставила біля вікна, щоб поглядати за дитиною. В аптеці черга з трьох чоловік. Анна терпеливо чекала своєї черги. Коли підійшла її черга, на хвилинку відволіклась від вікна. Повернулася, здалося що візочок стоїть трохи далі, чим стояв. Але дитина спить спокійно, кому потрібно переставляти. Тому швидко розрахувавшись вийшла на вулицю.
Перш ніж йти далі, помітила спереду такий же візочок, як у неї. Такого ж рожевого кольору і сумка така як в Анни. Всередині щось тьохнуло. Дівчина заглянула у візочок і з жахом помітила, що там не її донечка. Конвертик схожий, але дівчинка зовсім інша. Анна з відчаю не знала що робити. Подивилася вперед, де перед цим йшла дівчина з таким же візочком. Вона переходила дорогу на іншу сторону. Анна щосили закричала. На її крик почали оглядатися люди, але та дівчина не реагувала.
Від крику проснулася дівчинка і голосно заплакала. Лише тоді дівчина, що йшла спереду спинилася не розуміючи. В її візочку дитина спить, а голос її доньки чути позаду. Вона оглянулася і побачила, як Анна щодуху біжить за нею. У візочку плаче дитина, її дитина. Та дівчина нічого не розуміючи стояла, не знаючи що робити. Коли Анна добігла до неї, показує, що та переплутала візочки. Анна добігла до своєї Тетянки, заглядаючи всередину. Так, це її донька. Та друга дівчина пішла до візочка, що везла Анна і також признала свою донечку.
Коли трохи заспокоїлися, почали думати як так сталося. А було так. Віра (мама другої дівчинки) підійшла до аптеки купити ліки. Заглянула в середину, там черга. Вона вийшла і покотила візочок. При тому не звернула уваги, що взяла той, що стояв поруч. Ось так ледь не помінялися дітьми. Відтоді Віра й Анна стали подругами. Дивувалися собі завжди. Коли купували речі своїм донечкам окремо одна від одної, потім роздивлялися, речі однакові. Чому так виходить? Незрозуміло.
