В Ореста Васильовича є два сини. Обох він дуже сильно любить, тому все життя старався для них.
Працював багато, тому дослужився до хорошої посади, згодом дали трикімнатну квартиру і вже тоді чоловік з дружиною стали заощаджувати кошти.
Таким чином допомогли синам стати на ноги, завжди допомагали та навіть придбали по двокімнатній квартирі кожному. Зараз діти успішні та добре живуть. Подарували своїм батькам чудових онуків та придбали дорогі автомобілі.
Мали вони також дачу в селі біля міста. Планували Орест Васильович з його коханою переїхати на старість на дачу, щоб жити там. Свіже повітря, природа, свій город і сад. Краса! А перед переїздом все там до ладу привели, сад красивий і плодючий, гарний город. Навіть курей літом тримали.
Та сталась трагедія. Дружина Ореста Васильовича покинула цей світ передчасно. Не міг більше чоловік навіть думати про ту дачу. Все йому нагадувало про дружину, їхні сподівання, плани та щастя. Тим більше, що в будинку багато всякого зробленого руками дружини. Вона любила в’язати і вишивати. Кожна річ нагадувала про кохану, а від цього хотілось плакати без зупинки.
Тому Орест Васильович прийняв рішення продати дачу, про що сповістив своїх синів. Гроші вирішив розділити між дітьми порівну. Дмитро, молодший син, був радий такому рішенню батька, а старший, Антон, обурювався, бо ж в нього двоє дітей, а в Дмитра лише одна донька. Тому він вважав такий розподіл нечесним.
От тільки Орест Васильович зауважив, що ділить гроші не між онуками, а між своїми дітьми. А ті вже вирішать самі, як ними розпоряджатись. Але Антон стояв на своєму і хотів отримати більшу частку.
Батько зробив так, як вирішив і ніщо не змінило його рішення. Так, онуків він дуже любить, але все ж вирішив ділити гроші між Дмитром і Антоном, а не між онуками. Тим більше, що саме вони будуть його доглядати на старості літ.
Одного разу Орест Васильович сильно захворів і за ним став необхідний догляд. Антон все находив відмовки, що не має як доглядати за власним батьком. А Дмитро допомагав і щиро хвилювався за батька. Він робив все, щоб старому чоловіку стало краще.
Орест Васильович не дурний чоловік. Бачив, яке відношення до нього від Антона. Не відвідував, не допомагав, гроші на ліки не давав, хоча отримав свою частку за дачу. Тоді старий чоловік, розуміючи, що не довго йому залишилось, написав заповіт. В цьому заповіті він залишив квартиру своєму молодшому сину, Дмитру.
Антон продовжує себе так поводити,думаючи, що квартира батьків дістанеться йому, навіть не підозрюючи, що своєю поведінкою образить батька настільки, що той залишить старшого сина без спадку.
