Автор: Mahno Serhiy
Нещодавно я пережив найгірший досвід у власному житті. Насправді ж _аxливим він був не лише для мене
Мене звати Юлія. Мені тридцять вісім років. Я незаміжня та не маю дітей. І по правді кажучи не хочу я
“Багатим потрібно вміти народитися” – так мені постійно в дитинстві казали батьки
Ми жінкою живемо двадцять п’ять років у спільному шлюбі. Все життя моя дружина працювала вчителем у школі.
Знаєте, залишається ще маленька крапля терпіння мого чоловіка, щоб не віддати сина у виправну школу.
Дуже сумно розуміти, що твої діти виросли далеко не такими, як ти хотів. Абсолютна протилежніть від тих
Я повернулася стомлена після надзвичайно важкого робочого дня. Відчинила двері і помітила, що хтось був
З Олегом ми почали зустрічатися ще зі студентських років. Разом навчалися в університеті. Жили в гуртожитку.
Сьогодні на уроці історії мене знудило. Хоча чим, досі не збагну. Ні повечеряти, ні поснідати я не змогла
Мене завжди вражало те, як суспільство вішає ті чи інші ярлики на людей. Особливо готсро я зараз відчуваю
З вісімнадцяти років я приїхав від батьків у місто. Навчався, а паралельно підробляв на різних роботах.
Моя бабуся і мама – це найкраще, що могло трапитися зі мною в житті. Справді. Я це щиро кажу.
У нас з чоловіком є вже дорослий син, йому виповнилося вже тринадцять років. Але я завжди мріяла мати донечку.
Усе моє життя тільки й складалось із того, що всі мені вказували, що мені необхідно робити.
Я працюю офіціантом у місцевому ресторані. Влаштувався туди зовсім недавно, але робота мені до вподоби.