Коли бабуся дізналася, що онук хоче вигнати її з квартири, вона продала її без жодного жалю.
Навіщо брати іпотеку, якщо можна дочекатися, поки бабуся помре, та отримати її житло? Так міркував двоюрідний брат мого чоловіка, Дмитро. У нього дружина Оксана та троє дітей, і вся їхня родина живе у очікуванні спадщини. Вони не хочуть зв’язуватися з кредитами, мріючи про день, коли бабусина квартира дістанеться їм. Поки вони тісняться у двокімнатній хаті Оксаниної матері в Одесі, на березі Чорного моря, і, судячи з усього, це життя їх виснажує. Дмитро та Оксана все частіше шепочуться про те, як би швидше «вирішити питання» з бабусею.
А бабуся, Ганна Миколаївна, — справжнє скарб. У свої сімдесят п’ять вона сповнена енергії, живе яскраво й не скаржиться на здоров’я. Її хата в центрі Одеси завжди відкрита для друзів, вона освоїла смартфон, ходить на виставки, відвідує театри, а іноді навіть дозволяє собі легкий флірт на танцях для пенсіонерів. Вона ніби випромінює світло, і її життя — приклад того, як можна насолоджуватися кожним днем. Але для Дмитра та Оксани це не привід для гордості, а причина роздратування. Вони втомилися чекати.
І ось їхнє терпіння урвалося. Вони вирішили, що Ганна Миколаївна має переписати квартиру на Дмитра, а сама переїхати до будинку для літніх. Вони навіть не приховували своїх намірів, за Marketsяючи, що «бабусі там буде краще». Але Ганна Миколаївна не з тих, хто здається. Вона рішуче відмовила, і це розпалило справжню бурю. Дмитро прийшов у лють, кричав, що вона «егоїстка» та «зобов’язана думати про онуків». Оксана підливала олію у вогонь, натякаючи, що бабуся «занадто зажилася».
Ми з чоловіком, дізнавшись про це, були в шоці. Ганна Миколаївна завжди мріяла про подорож до Індії — побачити Тадж-Махал, вдихнути аромат спецій, пройтися вуличками Делі. Ми запропонували їй переїхати до нас, здати її квартиру в оренду та збирати гроші на мрію. Вона погодилася, і незабаром її простора трикімнатна квартира в центрі міста почала приносити дохід. Дмитро та Оксана, дізнавшись про це, влаштували величезний скандал. Вони вважали, що квартира за правом їхня, і вимагали, щоб бабуся пустила їх туди жити. Вони навіть звинуватили мого чоловіка, Івана, у тому, що він «вплинув» на бабусю заради спадщини. Дмитро дійшов до того, що вимагав віддати йому гроші від оренди, називаючи їх «своєю законною часткою». Ми відповіли, що цього не буде, і крапка.
Оксана почала навідуватися до нас майже щодня. То сама, то з дітьми, то з якимись смішними подарунками. Вона розпитувала, як справи у бабусі, але ми бачили її справжній мотив — вони з Дмитром все щелиттали, що Ганна Миколаївна скоро «піде» та залишить їм спадщину. Їхня жадібність і безсоромність вражали.
Тим часом Ганна Миколаївна накопичила достатньо грошей і вирушила до Індії. Повернулася вона сяюча, з валізою історій та фотографій. Ми запропонували їй не зупинятися: продати квартиру й продовжити подорожі, а на старість жити з нами у мирі та затишку. Вона задумалася та вирішилась. Її велика квартира пішЇї велика квартира пішла за гарну ціну, а на отримані кошти вона купила маленьку затишну студію на околиці Одеси, решту вклавши у нові пригоди.
