Ольга Вікторівна телефонувала синові. Він не відповідав. Вона почала тривожитися. Адже такого не було жодного разу, щоб Іван не відповів на мамин дзвінок. Лише через три години син зателефонував мамі й винуватим голосом вибачився.
Сьогодні в його дружини Катерини день народження. Вони святкують. Тому не почув, як мама телефонувала. На запитання мами де їхня донечка Маша? Іван відповів, що вона у своїй кімнаті спить у ліжечку. У Ольги Вікторівни похололо всередині. Якщо там так кричить музика, що не чути телефонного дзвінка, як може спати семимісячна дитина? Вона швиденько вдягнулася, викликала таксі й поїхала до сина. Попросила водія діждатися її, скоро вийде. На дзвінок ніхто не відповідав. Вона подзвонила на телефон сину, він взяв слухавку. Попросила відкрити вхідні двері.
– Що ти тут робиш? Запитав він. Ольга Вікторівна пройшла мимо нього і направилася в кімнату Маші. Дівчина сиділа в ліжечку вся заплакана, тільки схлипувала.
Бабуся взяла внучку на руки, речі які лежали поруч, і пішла з квартири. Адже таксі її чекало. Іван не пішов проводжати, навіть не заперечував, коли мама брала з собою Машу. Річ у тім, що Ольга Вікторівна знала чим закінчуються гулянки сина і невістки. Тому і поїхала по внучку. Таке траплялося вже не вперше. Раніше Іван був хорошим чоловіком. Він сам засуджував тих, хто надміру випиває. Але коли познайомився з Катериною, життя його перевернулося з ніг на голову. Ніякі віщування не допомагали. Гулянки тривали майже щодня. Навіть коли виявилося, що дівчина вагітна, з великим трудом вдалося умовити її подумати про дитину.
Жили вони у квартирі Катерини, яка дісталася їй від рідної тітки. Ольга Вікторівна з другої сторони полегшено зітхала, що хоч не на її очах проходить весь той шум і гам. Після народження Маші, гулянки продовжилися. Причину знаходили на кожен день. День народження Катерини святкували кожного місяця. З таких запоїв виходили по три дні. Через місяць знову все повторялося. Цього разу Ольга Вікторівна вирішила не віддавати внучку назад. Що її там чекає? Знову налякають своєю музикою. Бабусі весь день приходиться заспокоювати дівчинку.
Через три дні, як і чекала Ольга Вікторівна, на порозі її квартири з’явився син із невісткою. Катерина попрямувала до ліжечка, де гралася Маша. Але дорогу їй перегородила бабуся. Вона строго сказала, якщо не перестануть гуляти, викличе службу опіки й забере дівчинку назавжди. Скільки можна травмувати дитину?
Ольга Вікторівна не думала, що її слова дійдуть до їхньої свідомості. Але, о диво. Вже три місяці син із невісткою поводяться пристойно.
