Після заміжжя моя сестра Яна переїхала жити до свого чоловіка в інше місто. Перший час нам вдавалося зустрічатися на вихідних або ж частенько додзвонювалися. Могли просидіти на телефоні кілька годин поспіль. Та відколи Яна стала матусею, вільного часу не залишилося. Я не серджуся й точно розумію, що малі діти забирають всю твою увагу. Сама працюю у дитячому садочку.
До племінниці й сестри тепер навідуюся сама, якщо випадає така можливість. Помітила, що Яна виховує маленьку з пелюшок. Чітко висловлює своє «ні», не піддається на дитячу істерику й спокійно, без докорів сумління, віддає маленьку, свекрусі або ж няні, коли сама має справи.
Справ не моя, вона мати, їй видніше. В такі речі я не втручалася, але було цікаво дізнатися, яким же буде результат такого виховання.
Ярославі було 4 роки, коли вона приїхала у мене погостювати. Дівчинка розумниця не по роках. Вміє говорити повними реченнями, чітко формулює власну думку, не бере речі без дозволу, не влаштовує істерик. До мене прийшла подруга в гості, так Ярославка до неї на «Ви» зверталася й цілий вечір поводилася ввічливо, жодного разу не перебила нашу розмову.
Я вже злякалася чи дитина часом не захворіла, запитала у племінниці, чи все гаразд й поцікавилася, чому вона нічого не розповідає.
-Мама вчила мене, що коли розмовляють дорослі – це важливо, тож перебивати не можна. Звісно, якщо виникає потреба, то варто перепросити, а тоді вже говорити.
Ми з подругою поглянули одна на одну й лише покліпали очима. Божечки, цю дитину потрібно занести до «Червоної книги». Бачили б ви з якими кадрами зараз доводиться працювати. Вони не те щоб перебивати, вони тобі не дають слова вставити. Якби могли на голову б вилізли, як роблять це вдома зі своїми батьками. То виходить, не все втрачено й не потрібно прикривати свої лінощі у вихованні голосними заявками, що сучасні діти інакші.
Тоді мені й пригадалася розмова з Янкою. Вона пояснила свій підхід у вихованні. Коли у них з чоловіком народилася Ярослава, вони були безмежно раді, але вже тоді знали, що будуть межі дозволеного. Дитина не стала центром Всесвіту для них, вона просто увійшла в їхнє життя, як повноправний член сім’ї, якого люблять та поважають, але й при тому від якого вимагають дотримання певних норм.
Коли я стану мамою, то напередодні запишуся до своєї сестри на курси успішного материнства. Поділіться своїми методами виховання, буде цікаво почитати.
