Наближався мій День народження, я хотіла, щоб на нього прийшов мій хлопець, але вирішила, що напередодні познайомлю своїх батьків з Володимиром.
Батько якось неоднозначно відреагував на мого хлопця.
Згодом я дізналася дещо із молодості мого батька.
Коли батько був ще студентом та вони з його другом Петром сиділи та відпочивали в одному дворі, то вони помітили двох красивих дівчат. Батьку сподобалась дівчина з білявим волоссям та небесно-блакитними очима. Тоді мій батько був дуже сором’язливим та його друг Петро взяв ситуацію у свої руки, підійшов до дівчат та домовився з ними про побачення наступного дня.
Дівчину, яку вподобав мій батько звали Тетяна, вона була здалеку, приїхала вступати до університету. Мала в нашому місті далеких родичів. У них з батьком зав’язалися стосунки та згодом батько привів її додому до своїх батьків. Моя бабуся була не в захваті від такої невістки та не старалася налагодити стосунки зі своєю новою невісткою, проте, після народження свого внука, стала більш доброю до Тетяни.
З часом Тетяна стала затримуватися в університеті, від пропозицій мого батька зустріти її після зайнять відмовлялася. Одного разу Тетяна затрималась до пізнього вечора та батько почав хвилюватися за нею. Він пішов в університет, де навчалася Тетяна та в одній з аудиторій побачив, як вона йому зраджує. Батько подав на розлучення.
Батько вже хотів залишити сина у себе, але моя бабуся наполягла, щоб він віддав внука Тетяні. Так і сталося.
Батько ще довго намагався знайти свого сина, але йому це не вдавалося. Вони з Тетяною поїхали на її далеку батьківщину.
Через декілька років батько зустрів мою маму, вони відразу сподобались один одному. Зустрічалися довго, потім одружилися, лише була одна біда – вони не могли мати дітей.
Батько знову відновив пошуки сина, але одного разу Тетяна сама зателефонувала до нього та розповіла про нещастя, яке трапилося в її родині. Річ у тім, що її брат разом зі своєю дружиною загинули в автомобільній аварії. Їх маленька донечка була тоді з бабусею. Тепер дитина залишилася сиротою. Тетяна запитала у мого батька чи не погодився б він її взяти під опіку. Батько погодився. Так у мами з татом з’явилася я.
Вони ніколи не приховували, що я їм нерідна, але любили дуже сильно так, що я не відчувала себе зайвою в цій сім’ї.
І ось настав час знайомства моїх батьків з Володимиром. Тільки тоді я зрозуміла наскільки вони схожі з моїм батьком.
Далі ми почали спілкуватися та мама запитала у Володимира звідки він родом.
В ході розмови з’ясувалося, що його маму звали Тетяна, вона колись навчалася в нашому місті та вона розповіла, що тут проживає батько Володимира. Хлопець не наважився його відшукати, бо пройшло дуже багато років та він не знав що його чекає при зустрічі. Мій коханий додав, що він надіється колись з ним все-таки зустрітися.
Тепер все стало зрозуміло. Невже ми з моїм хлопцем двоюрідні брат та сестра? Невже таке може бути? Що ж тепер буде?
Я не знала як на це реагувати.
Ми з Володимиром вирішили поки не бачитись, батько ходив з ним на зустрічі.
Через декілька років я зустріла Степана та він повіз мене в інше місто. Так наші дороги з Володимиром розійшлися.
