Історія ця трапилася з моїм батьком. Було це декілька років тому.
На день народження тата мама позвала гостей. Прийнялася готувати різні страви та десерти до святкового столу. Батько не був у захваті. Адже на його іменини повинні були прийти і родичі з маминої сторони. Він їх не дуже любив. Та й вип ити не буде з ким, бо рідня ця не вживає алкоголь, а дружина за столом буде потім вовком дивитися.
Мама готувала салат, аж тут згадала, що не купила важливий інгредієнт – маслини. Вона попросила тата, щоб він сходив у магазин по них. Батько одягнувся і вийшов. Та минуло декілька годин, а він не повертався. Ми телефонували йому на мобільний, та було зрозуміло, що знаходиться він поза зоною.
Прийшли гості, а батька все не було. Сіли за стіл, чекали. Всі напружені були та схвильовані. Дядько Петро навіть у гараж до тата поїхав: «Можливо, зустрів своїх друзів та святкує з ними там?». Але і там тата не виявилося. Гараж був замкнений.
Не повернувся він і через декілька днів. Мама плакала, телефонувала у всі м орги та лікарні, подали до міліції заяву про зникнення людини. Минуло три місяці, а пошуки не давали ніяких результатів.
Аж одного дня батько повернувся. Мовчки зайшов у квартиру і посміхнувся. Ми з сестрою побігли його обіймати. А мати суворо запитала:
– Що? Не міг маслини знайти три місяці?
Декілька днів мама не розмовляла з батьком. Напевно, вона уже знала, де він був. Та нам з сестрою нічого не говорили і робили вигляд, що не сталося нічого. Ми ж не пхали носа у їхні справи.
Ця таємниця розкрилася лише недавно. Я вступив до університету. На лекції викладач перевіряв присутніх. Назвав моє прізвище. Я підняв руку. А потім до мене підсіла якась дівчина з паралельної групи:
– Твоє прізвище – Хмільник?
– Так… – відповів я.
– А батько у тебе випадково не Роман?
– Роман…
Ця дівчина розповіла, що мій батько три місяці жив з її мамою.
Тоді, коли він пішов до магазину, зустрів там свою знайому. Зізнався, що у нього день народження. Вона покликала його до себе відсвяткувати. Він там нап ився, а коли отверезів, то стало йому соромно. Так і залишився у цієї жінки. А через три місяці вона вигнала його. Тому довелося батькові повертатися додому.
Я, якщо чесно, не зрозумів його вчинку. Для чого було три місяці навіть не зателефонувати, мені це залишилася загадкою.
