Сьогодні я розповім вам історію, яка наче сценарій якогось романтичного кіно чи серіалу.
В одному селі жила закохана пара, коханню якої заздрили всі дівчата цього села. Через деякий час молоді вирішили одружитися. Проте батька дівчини не переконати. Він був проти та не піддавався ні на які вмовляння. Щоб ви розуміли: його вмовляли не тільки молоді та родичі, а ще й друзі та взагалі все село. Проте батько не погодився і в кінці-кінців дівчина вийшла заміж за того, кого вибрав її батько, бо вважав, що той буде більш вигідною партією для його любої доньки.
Так і стали жити. Проте хлопець не міг бачити свою кохану мало не щодня і при цьому не могти бути з нею. Ні обійняти, ні поцілувати, ні навіть лагідно взяти за руку. З горя він пішов в армію.
Йшов час. Хлопець познайомився з жінкою та, щоб не бути самим на чужині, щоб якось заглушити біль розлуки – він вирішив взяти її собі за дружину. Надіявся, що покохає цю жінку і зможе забути своє перше кохання.
Проте весь цей час як хлопець так і дівчина продовжували кохати один одну. І хто ж знав, що аж через цілих 20 років вони знову зустрінуться. При зустрічі запалали, здавалося забуті почуття, які насправді нікуди ніколи не дівалися.
Розговорившись виявилось, що чоловік, за якого вийшла дівчина вже давно помер, бо пияч ив по чорному. Дізнавшись про любов того чоловіка до оповитої батько дівчини дуже пошкодував та картав себе за те, що позбавив доньку щастя. А хлопець давно розлучився з тією жінкою, вона знайшла собі іншого і вони розвелися.
В кінці-кінців вирішили вони, що пора нарешті бути разом та жити щасливо й для себе, а не так, як хотіли цього інші. Їм вже багато років, вже обоє дорослих людей, тому можуть самі вирішувати свою долю та будувати своє життя.
Хлопець та дівчина пішли до її батька просити благословення батьківського. Як батько побачив цю пару на порозі свого будинку – пустив скупу чоловічу сльозу, бо був водночас радий та засмучений. Радий, що ці двоє все таки разом та щасливі. А засмучений, тому що зруйнував життя доньки, змусивши її вийти за пияку і з яким вона не була щаслива.
Хлопець та дівчина розписалися та стали жити собі щасливо та дружньо. Це був шлюб, якому багато хто позаздрить. Шлюб побудований на сильному коханні, взаємоповазі та розумінні.
Мораль цієї історії така: ви знайдете своє щастя не зважаючи на вік. Щастя обов’язково буде, якщо постаратися. А особливо щастя, побудоване на сильному коханні. Так і герої нашої історії – навіть попри розлуку та проміжок в 20 років все одно знайшли своє щастя.
