Кілька тижнів тому я дізналася про те, що вагітна. Мені 19 і всі вважають, що це надто рано й цю дитину не треба народжувати. Навіть батьки мого чоловіка! Я й подумати не могла, що все так обернеться.
Я виросла без батьків, мене виховувала бабуся. Вони залишили мене і ніколи не з’являлися в моєму житті. Я навіть не старалася їх відшукати, бо не хотіла нав’язуватися. В мене була бабуся, яка мене любила й оберігала. А, як її не стало, я потрапила в дитячий будинок. Я завжди думала, що якби у мене були батьки, моє життя склалося б по-іншому, мені було б набагато легше хоча б тому, що було б з ким порадитися.
Проте, коли я виросла й зустріла свого теперішнього чоловіка, зрозуміла, що наявність батьків нічим не допоможе. В його випадку все ще гірше, аніж у мене. Батьки у нього були, але вони його не любили. Віталік неодноразово розповідав, що він для них не бажана дитина, “помилка молодості”. Вони були молоді й бідні, поява дитини у їхні плани не входила, але їхні батьки настояли.
Після появи Віталіка життя в його батьків лише ускладнилося. Він розповідав, що неодноразово його забували у садку, школі, він залишався на довгий час сам і без нагляду, не один раз сидів голодний, не доглянутий. Бо мамі й татові було на нього начхати. І вони дуже гостро реагували на все, що робив Віталік. Завжди все було не так і не на часі.
Тому він тепер не здивований, що у його батьків така реакція. Віталік зумів вирватися зі свого рідного дому і стати досить успішним. З того часу з батьками він бачиться вкрай рідко. Але їхні слова його обурили. Він вважає, що у них немає права вказувати, як йому жити й коли заводити сім’ю. Тим більше наполягати на тому, щоб позбутися не винної дитини. Ми ж нічого від них не просимо, не хочемо допомоги від них, лише повідомили, що чекаємо на малюка.
Так, спершу, як ми дізналися про дитину, ми самі були шоковані. Я взагалі дуже боюся ставати мамою. Але Віталій заспокоює мене, переконує що ми зі всім впораємося. Головне, щоб разом.
Дуже жаль, що нашій дитині так не пощастило з дідусем і бабусею. Вона ще не народилася, а вони її вже не люблять. Сподіваюся, колись вони пожалкують про свої слова.
