Наше з братом дитинство та юність пройшло в місті, де ми, власне, і народились. Проте не можна сказати, що мені не знайома робота в селі по господарству. Адже з малечку я їздив з братом в село до бабусі на літо і ми з певного віку почали допомагати бабусі з господарством.
З часом ми подорослішали, почали створювати власні сім’ї. І коли батьки дізнались, що я одружуюсь перший, а через декілька місяців одружується брат, то одразу вирішили розміняти чотирикімнатну квартиру на дві двокімнатних та подарувати нам. А самі переїхали жити в будинок вже покійної бабусі.
Я хвилювався за батьків, адже прекрасно знаю, як важко буває працювати в селі, щоб отримати врожаї та гарний стан двору. Але вони вже на пенсію виходили, тому навіть добре, що будуть в місці зі свіжим повітрям, матимуть свої вирощені овочі та в тиші, без міських метушні та шуму.
Як тільки всі запитання переїзду були вирішені, то батько звільнився з роботи і також переїхав у село. А я регулярно приїздив до них допомагати з городиною та садовиною поратись. Багато робив, багато косив, орав, садив, кропив. І здавалось би все добре, я чудовий син, що турбується про своїх батьків.
Проте у відповідь отримував звичайне дякую та десь колись пропонували трохи врожаю, тим часом мій брат міг приїхати, не робивши по господарстві нічого, йому давали можливість набрати врожаю скільки потрібно(а брав він стільки, що завантажувалась вся машина) і їхав. Навіть продуктів батькам не купував.
Я спершу не реагував на це, але коли дізнався, що батьки ще й йому гроші дають, то зрозумів, що моя допомога, як працею, так і фінансово, по-перше не цінується, а по-друге, ще й йде брату.
Тоді я поговорив з батьками та сказав, що раз вони не оцінюють мою важку працю та стільки дають моєму брату, а мені пакет картоплі лиш пропонували, то я не бажаю на це всі пахати. Допомога-допомогою, але не чесно те, що брату все, коли він не працює.
Більше до батьків я не приїздив на господарку. Вони спершу ображались, а зараз наче нормально спілкуємось. Але лише по телефону. Продукти їм доставкою замовляю, гроші на руки не даю.
