Бажання жити в гармонії

Доброго ранку, буркнула Оксана, заходя в кабінет і плюхаючись на своє робоче місце, вмикаючи компютер.

Доброго ранку, відповіли Софійка й Марічка, переглянувшись і здивовано знизуючи плечима.

Зазвичай балакуча та миролюбна Оксана мовчала, сиділа похмура, як сьогоднішнє небо за вікном із низькими сірими хмарами, з яких капав дощ. У кабінеті стояла тиша, але незабаром Софійка, яка не могла довго мовчати, запропонувала:

Дівчата, давайте по каві, зараз приготую. І, підвівшись з місця, пройшла за ширму, де стояв невеликий столик з кавомашиною, чашками, вазочкою з цукерками та іншими дрібницями.

Давай, підтримала Марічка. Оксана мовчала.

У кабінеті їх троє. Оксана заміжня, має сина, їй тридцять. Софійка теж заміжня, двоє дітей, їй тридцять шість. А Марічка ще не виходила заміж, але живе з хлопцем, їй двадцять сім.

Найжвавіша з них Софійка то тому, що старша, то просто по характеру, але всі ініціативи йдуть від неї, а решта підхоплюють.

Софійка вийшла з-за ширми з підносом, на якому стояли три чашки кави. Підійшла до Оксани, та мовчки взяла чашку й подякувала кивком, а Марічка сказала:

Дякую, Софійко, ти у нас головна по господарству

Обидві засміялися, а Оксана ледве посміхнулася. Першою не витримала Софійка.

Оксанко, що трапилося? Годі мовчати, а то я вже починаю думати, що ми тебе чимось образили.

Та ні, Софійко, за що? Дома напруга, відповіла вона.

З Тарасиком посварилися? здивувалася Марічка. Колеги знали, що в Оксани гармонійна сімя, сварки рідкість, принаймні вона ніколи не скаржилася на чоловіка.

Ну, скоріше, не дома, а з родичами.

Ааа, знову твоя Яринка допекла? Та годі звертати увагу, радили колеги.

А як не звертати, якщо ми в одному дворі живеться? Не знімати ж через неї квартиру, коли в нас свій гарний дім. Мій Тарасик якось не реагує, та й брат його Валерко нормовий, а от Яринка це щось Вже аж кипить Вчора вилила їй усе, а тепер й гадки не маю, як далі поряд жити.

Коли Оксана вийшла заміж за Тарасика, його батько добудував у дворі ще один будинок. Після весілля молодята одразу заселилися туди, бо у батьківському домі жив старший брат Валерко з дружиною Яриною та маленькою донькою. Обидва будинки були затишні, міцні. Батько працював прорабом у будконторі, тож матеріали виходили дешевше.

Але минув лише тиждень після весілля молодшого сина, як сталося лихо у аварії загинули батьки Тарасика й Валерка. З того часу брати зі своїми сімями жили по сусідству.

Спочатку все було нормально. Майже одночасно Оксана й Ярина народили дітей: Оксана сина, а ЯАле тепер Оксана твердо вирішила хай Яринка ллє свої емоції де завгодно, але в її домі спокій буде священним.

Оцініть статтю
Дюшес
Бажання жити в гармонії
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.