Без жодних «теж»…
Тарас сидів у темній кімнаті, прислухаючись до нічних звуків. Під вікнами зупинилась машина, м’яко ляпнули двері, короткий цокіт підборів стих за дверима під’їзду. Нарешті ключ обережно повернувся у замку…
Він намагався не дихати, щоб почути найменші відтінки звуків. Почуті були шарудіння одягу, ледь чутні тьмяні кроки. «Боїться розбудити, капці не наділа», — усміхнувся про себе Тарас.
Двері тихо відчинилися. Оксана на півпарках зайшла до спальні. З вулиці в кімнату проникало достатньо світла, щоб побачити, що ліжко не заправлене, на ньому нікого нема. Оксана замерла на мить, відчувши його напружений погляд, обернулася.
— Ти налякав мене. Чому не спиш? — різко запитала вона.
— Тебе чекав. — Тарас підвівся, підійшов до дверей і клацнув вимикачем. Від яскравого спалаху Оксана зажмурилася.
— Де ти була? — Тарас розглядав бліде обличчя дружини з наполовину зтертим макіяжем.
— Пробач, я забула попередити… — Оксана дивилася під ноги.
— Тільки не кажи, що була в подруги. Скажи правду, нам обом буде легше. Ти давно мені зраджуєш?
Вона здригнулася, ніби хотіла втекти. Потім ледве похитала головою.
— Два місяці, — промовила вона, на мить піднявши на чоловіка очі. — Я хотіла сказати, але… Вибач. Я зараз піду. — Вона швидко вийшла зі спальні. Тарас почув, як вона щось пересуває в передпокої.
Оксана повернулася з валізою, поклала її на ліжко, відкрила шафу й почала виймати свої речі. Вішалки брязкали, падали разом із сукнями на ліжко.
— Може, ти займешся цим завтра, коли мене не буде вдома? — Тарас підійшов до ліжка, узяв подушку й вийшов із спальні.
Не роздягаючись, ліг на диван у іншій кімнаті, накрився пледиком. Спати не хотілося. Хотілося рознести все навколо, вдарити Оксану, стерти залишки чужого макіяжу. Він зробив кілька глибоких вдихів, намагаючись заспокоїтися.
***
Вони з друзями вирішили відсвяткувати кінець сесії на пляжі. Роздяглися й одразу побігли у воду. Потім Ігор із Дмитром пішли за пивом, а Тарас залишився сторожити речі.
Він сидів на своїх джинсах і дивився, як біля берега плюскаються діти. З води вийшла гарна дівчина й пішла прямо до нього. Вона взяла рушник із сусідньої ковдри й потерла волосся. Тарас не міг відірвати очі від засмаглої шкіри, на якій блищали краплі води. Її струнке тіло було так близько. Йому захотілося доторкнутися до неї.
Дівчина відчула його погляд і різко обернулася. Тарас не встиг відвести очі. Напевно, він виглядав як провинився хлопчик, бо вона усміхнулася. Коли Ігор із Дмитром повернулися, вони вже знайомились і весело базікали.
Побачивши хлопців, Оксана зібралася додому. Вона надягла сарафан. На мить її голова зникла під підолом. Ігор перехопив погляд Тараса і зрозуміло підморгнув, а Дмитро підняв великий палець.
За мить підол скотився вниз, Оксана поправила сукню, посміхнулася хлопцям і пішла.
— Доганяй, — сказав Ігор і ляпнув Тараса по спині.
— Оксано, постривай! — Тарас схопив джинси й кинувся за нею. Додому він прийшов пізно.
— Де ти був? Чому не відповідав на дзвінки? Ми з батьком мало не збожеволіли… — накинулася на нього мати.
— Пробачте, я забув увімкнути телефон після іспиту. Я женитимусь, — випалив Тарас.
— Що? — не зрозуміла мати.
— Він одружується. Чому б і ні? Третій курс, двадцять років. До закінчення інституту подарує нам онука, — спокійно сказав батько.
— Ні, не так. Я хотів сказати, що зустрів дівчину своєї мрії й точно на ній одружусь, — поспішно поправився Тарас.
— Ти що, тільки що з нею познайомився? — обурилася мати. — Вітьку, ти чуєш? — Мати розгублено дивилася то на сина, то на чоловіка.
— Оленко, заспокойся. Він просто закоханий. А закохані мрійливі. Він живий, здоровий і щасливий. Усі спати, завтра поговоримо, — батько повів матір у спальню.
Через два тижні Тарас привів Оксану додому. Мати дізналася, що вона живе в гуртожитку, і винесла вердикт: їй потрібна квартира в Києві, а не кохання. Звісно, вона сказала це, коли Тарас повернувся після проводів.
— Вона тобі не сподобалася? — засмутився Тарас.
— Головне, що вона подобається тобі, — знову підтримав батько.
Весілля відгуляли після Нового року. Батько подарував їм ключі від квартири.
— Дякую. Не очікував, — зрадів Тарас. — Звідки?
— Це моя квартира. Ми з мамою здавали її. Ремонт я вже почав, далі сам.
***
Він заснув лише під ранок, а прокинувся від того, що Оксана з валізою стояла біВін подивився, як двері закрилися за нею, і зрозумів, що цього разу вона не повернеться.
