«Без вдячності та із звинуваченням у брехні: гіркота досвіду з доглядом за дитиною»

«Вона навіть не подякувала за те, що я доглядала за її дитиною, а ще й назвала мене брехухою» — у голосі Ганни Іванівни почувається гіркота.

— Я ж не залізна, — каже Ганна Іванівна, втомлено проводячи рукою по сивим волоссям. — Мені вже шістдесят п’ять, сил усе менше, а клопотів — ніби тільки прибуває. Я не проти допомагати. Не проти няньчитися з онукою. Але коли за доброту тобі у відповідь кидають звинувачення, стає справді боляче.

Її син — Олег, тридцяти трьох років. Його дружина, Наталя, молодша на три роки. Здавалося б, пара міцна, разом вже понад десять років, але стосунки свекрухи з невісткою ніколи не були справді теплими. Вони завжди трималися на відстані, без відкритих конфліктів, але й без особливої близькості.

Спочатку Ганна Іванівна щиро раділа, коли дізналася, що у них буде дитина. Онучку Софійку вона полюбила з перших днів. Маленька, усміхнена, світленька дівчинка, завжди тягнулася до бабусі. Син з дружиною не просили, але Ганна сама пропонувала допомогу — то посидіти ввечері, то забрати з садочка, то на кілька днів до себе забрати.

Але поступово все почало змінюватися. Допомогу почали сприймати як обов’язок. Онучку почали «відправляти» до бабусі все частіше. Вихідні, свята, навіть будні. А одного разу Наталя прямо заявила, що цього року перед школою донька в садок не ходитиме — нехай побуде з бабусею.

— Я втомилася. Чесно. Я не відмовляюся — але я ж літня людина, у мене тиск, суглоби болять. А тут — і нагодувати, і розважити, і якісь уроки пробувати. А Соня вже не маля — їй шість, у неї характер, їй уваги потрібно багато, — зітхає жінка. — Але я старалася. Бо люблю.

І ось — камінь спотикання. Волосся. У Софійки було густе, довге, майже до пояса. Догляд за ним вимагав зусиль: мити, сушити, розчісувати, заплітати — все займало не менше години. А в Ганни в сільському домі навіть фена не було.

— Я не наполягала! Я просто сказала: «Може, трішки підстрижемо?» А Соня сама захотіла. Я думала, мама дозволила. А вона… — у голосі Ганни Іванівни тремтить образа. — Вона подзвонила і закричала, що я брешу, що я підговорила дитину, що я маніпуляторка.

Скандал розго«Коли Наталя побачила доньку, то здалося, що весь її світ зруйнувався — онука підстриглася майже до плечей, і тепер у невістки свекруха перетворилася на лиходійку, яка підриває її авторитет.

Оцініть статтю
Дюшес
«Без вдячності та із звинуваченням у брехні: гіркота досвіду з доглядом за дитиною»
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.