Сьогодні Олена не в гуморі. Знову посварилися з Богданом. Скільки можна, одне і теж кожного разу. Одружені вони три роки, обом по тридцять два. Богдан давно веде розмову про дітей, а Олена від цього тільки дратується. В їхній сім’ї гроші заробляє вона. Богдан до справ не доходить. І не цікавиться. Які можуть бути діти?
Увечері вони йдуть до батьків Богдана. Традиція така з’явилася. Кожної п’ятниці провідувати батьків. З мамою Богдана в Олени дружні стосунки. Дівчина поважає Анну Петрівну, почувається з нею, як зі своєю мамою. Завжди дасть пораду, якщо це потрібно. От і сьогодні, усамітнилися, шепчуться про щось. Богдан не заважає. Він помітив, що після відвідин Олена стає лагіднішою. Що таке їй говорить мама, але то є правда. Олена йшла додому задумлива. Мабуть, права мама Богдана.
Вони розмовляли з Анною Петрівною про дітей, і про те як бути Олені. Жінка сказала, що Богдан розумний, просто його треба підштовхнути. Щоб він розумів, що від нього залежить достаток в сім’ї. А так Оленка звалила всю чоловічу роботу на себе, не дає йому розвиватися. На другий день в суботу, Богдан і Олена вирішили провести час разом. Поїхати на природу, на рибалку. Один раз їздили вони, Олені сподобалося. Відпочинок вдався. Як весело сміялася Олена, коли витягувала першу рибину, яка смачна уха на вогнищі. І взагалі природа, вони удвох.
Додому поверталися в неділю. Втомлені, але щасливі. Життя набрало інших фарб, більш яскравіших. Через місяць Олена повідомила, що вона при надії. Радості в Богдана не було меж. Нарешті вони чекають сина чи донечку.
Наразі чоловік заклопотаний. Товариш порекомендував відкрити свою справу. Боязно, але сім’я збільшується, витрати також збільшуються. Богдан попросив у батьків грошової підтримки, щоб оформити всі формальності. У нього все вийшло. Його фірма потихеньку розвивалася, доходи поки що мізерні, але в майбутньому повинно піти все добре.
Через визначений термін на світ з’явився хлопчик. Назвали Артемчик. Богдан до того часу вже мав статки, балакав, щоб розширюватися. Олена не впізнавала в чоловікові того пасивного, яким був раніше. Наразі Богдан увесь у роботі, прийшовши додому, допомагає дружині. Подовгу гуляє з Артемчиком. Йому подобається сімейне життя. Олена в усьому підтримує його, дає поради, допомагає складати звіти.
Анна Петрівна знову про щось шепочеться з Оленкою. Я ж говорила тобі, щоб дала йому можливість забезпечувати вас, у нього вийшло. Але ти, дівчинко моя, не зупиняйся, проси в нього щось велике, наприклад машину, щоб у мого сина був стимул забезпечувати тебе і свого сина. Богдан усміхається. Як добре, що мама подружилася зі своєю невісткою.
