Ольга Семенівна тихенько витирала сльози. Онук Олександр в черговий раз образив стареньку. Прийшов провідати, а потім наговорив всякого, чого не потрібно було. Взагалі вим агає, щоб бабуся переписала квартиру на нього, а сама їхала доживати віку в будинок для літніх людей. Від чого ще гірше усвідомлювати, що онук, на якого Ольга Семенівна покладала стільки надій, виявився черствим жорстоким чоловіком.
Бабуся все життя опікувалася Олександром. Його тато розлучився і кинув маленького Олександра. Мама хлопчика подумала, що їй потрібно також влаштовувати своє життя, а з дитиною на руках, хто візьме? Залишивши хлопчика на свекруху, обіцяла невдовзі приїхати по нього. Але видно не згадала обіцянку, не з’явилася жодного разу.
Ольга Семенівна сама ростила Олександра. Вже бувши на пенсії, працювала до тих пір, поки хлопець не закінчив інститут і влаштувався на хорошу роботу. Тоді бабуся пішла на заслужений відпочинок. Олександр одружився. З житлом не вийшло, так що пішли жити на найману квартиру. Через рік народився і них хлопчик, правнук Ольги Семенівни. Олександр в той час часто приходив до бабусі, розповідаючи їй про варіанти квартири. Взагалі з усього що він говорив, виходило одно, бабусі місце в будинку для літніх людей.
Про такі візити онука, Ольга Семенівна розповіла Дмитру, племіннику своєму. Він послухав, а потім запропонував жити в нього. Вони з дружиною залишилися удвох. Діти виросли, поїхали шукати свої дороги. А Ольга Семенівна не буде для них тягарем. А свою квартиру здасть квартирантам, одержуватиме за це гроші й житиме у своє задоволення. А Олександр нехай сам справляється зі своїм життям і, коли Ольга Семенівна житиме у них, то він не посміє знову говорити їй ті речі.
Так і зробили. Рік живе бабуся у Дмитра. Все їй подобається. А нещодавно сказала про свою мрію поїхати до моря. І не просто поїхати, а щоб санаторій, оздоровитися. Дмитро не проти. Тим більше, що Ольга Семенівна зуміла назбирати гроші собі на поїздку.
Влітку вирушила по путівці. Три тижні задоволення. Коли телефонувала Дмитру, дякувала що підтримав її у здійсненні мрії. А ще повідомила, що познайомилася з гарним чоловіком, який запрошує поїхати до нього. Ольга Семенівна їде до нього. Дмитро з дружиною здивовані. Ну бабуся, молодець.
Олександр домігся свого, бабуся залишила йому квартиру, а сама більше не повернулася. У неї нове життя. Це ж треба, у сімдесят два роки. Правду говорять, будь-який вік покоряється коханню.
