Син у мене єдиний, виплаканий та вистражданий, тож у моєму житті немає нічого дорожчого за нього. Я виховувала Тимофія сама. Не просила допомоги ні в колишнього чоловіка, ні у батьків. Не буду плакати вам як було важко, бо мені все було в радість. Хлопчик такий довгоочікуваний, що я готова була день та ніч носити його на руках, лиш би він не плакав. Той час, який він проводив у дитячому садочку, здавався мені вічністю. Якби нам не потрібні були гроші, я б не виходила на роботу, а сама няньчилася з Тімошою.
Найважче було з ним розлучатися, коли син поїхав на навчання в інше місто. Проте ми заздалегідь домовилися, що він кожних вихідних приїжджатиме додому. Все йому вдається якнайкраще. От і навчання закінчив з червоний дипломом й на роботу хорошу влаштувався. Одразу на керівну посаду взяли, бо побачили потенціал.
Здавалося, мені б лише радіти та пишатися, але не можу. Материнське серце неспокійне. Тимофієві уже пора родину заводити, а він все ніяк не може нареченої знайти. Просто у наш час дівчата такі пихаті та меркантильні. Кожна хоче, щоб їй принца подавали та такого, що і квартира, і машина. Ніхто не цінує справжні щирі почуття. Ніхто не хоче разом будувати щасливе подружнє життя.
Були у Тимофія дівчата, я досі як згадую, аж дурно робиться. Мало того, що всі на одне лице – надуті губи, набиті брови, вії, як у корови, так і господині нікудишні. Коли синок приводив їх знайомство, я одразу йому казала, що діла не буде. Можете називати його маминим синочком, ваше право, але для мене важливо, щоб він у шлюбі був щасливий і одружився раз і на все життя. Якщо ж я бачу, що цього не станеться, чого маю мовчати й удавати, що все добре.
Останньою була Іванка. Дівчина мені сподобалася. Підкупила мене своєю природною зовнішністю, скромністю та тихим характером. Я вже у думках няньчилася з онуками, але вона виявилася гарною актрисою.
Приходжу я, значить, до них в гості, без попередження. Знаю, що Тимофія вдома немає, він на роботі. Іванка двері відчинила не одразу. Зустріла мене у піжамі, на голові чортзна-що. Провела на кухню, запропонувала чаю. Що я спостерігаю: холодильник порожній, плита брудна, посуд непомитий, їжі немає. Навіть печива до чаю не знайшлося. Замість того, щоб поговорити зі мною, розпитати про здоров’я, вона в телефоні сидить та якісь дурнуваті відео дивиться. Звісно, я про все розповіла Тимофію й попередила, що господині з неї не буде. Через кілька днів вони розійшлися.
Ну чому, чому так важко хорошому успішному вихованому чоловікові знайти порядну дівчину?
