Відпустку в цьому році ми з дружиною вирішили провести в моїх батьків на селі. Річ у тім, що коли ми з Ніною одружилися, мої тато з мамою віддали нам трикімнатну квартиру в центрі міста. Самі поїхали жити в село. Де стояв будинок моєї бабусі по маминій лінії. Я пам’ятаю як малим любив жити в бабусі. Любив по ранках пити парне молоко, бавитися з собачкою Жучком. Любив, коли поруч зі мною засинав наш кіт Черниш. Я жив у бабусі всі канікули. Лише перед школою мене везли до міста, щоб встигнути купити до школи все, що потрібно. Я завжди з теплотою згадую своє дитинство в селі у бабусі.
Коли мама з татом переїхали до села, ми не провідали їх ні разу. Все часу не вистачає. Тому пообіцяли, що відпустку повністю проведемо з ними. Якщо Ніні сподобається, то ми свого сина також будемо залишати у бабусі на канікули. Ми не говорили моїм батькам, хочемо зробити сюрприз. Незабаром станемо батьками. На УЗД нам сказали, що буде хлопчик. Ніна виросла в місті. Тому моє захоплення сільським життям її не вражає. З цікавості погодилася поїхати на місяць туди, де минуло моє дитинство. Найбільше її лякало, що в будинку немає зручностей.
Коли під’їжджали, мама з татом сиділи на лавочці під парканом чекаючи нас. Будинок виглядав набагато краще, ніж я його пам’ятав. За цей час, що жили в ньому, зробили невеликий ремонт, як усередині, так і зовні. До речі, зручності також є. Тато постарався. Мама зраділа, коли побачила, що Ніна при надії. Вона повела показувати будинок, кімнату, яку приготували для нас. Взагалі Ніна залишилася в захваті. В її уяві будинок в селі: стара похилена хатина. Був у батьків собачка Дік, котик Цезар. Ми з Ніною ходили в ліс, прогулювалися полями. Тихо, спокійно. Таке відчуття, що потрапили в інше життя.
Був один випадок, який надовго запам’ятався нам. Одного разу я з батьками пішов допомогти на городі. Ніну залишили вдома. Працювати та ще на сонці в її положенні ми не допускали. Вона сиділа на дивані, дивилася щось в телефоні. На дворі загавкав Дік. Ніна підвелася і підійшла до вікна. Що вона побачила, не може розповісти. Просто сіра шапка йшла під парканом, завернула в наш двір. Виск стояв такий, що я стрімголов кинувся додому, мама з татом поспішали слідом. Коли зайшов у двір, побачив таку картину. Ніна стояла на ганку і вищала чимдуж. Біля паркану хитався сусідський дід. Він увесь зарослий, не бритий з переляку тільки кліпав очима. На голові не стрижене волосся дивилося в різні сторони, через що здавалося, що то стріха хитається під парканом.
Я ледве заспокоїв Ніну, підвів ближче, познайомив. Дід Василь вибачався, що налякав дівчину. Він не знав, що в будинку хтось є.
Коли дід Василь побачив, що до сусід приїхали гості, зрозумів, що не відмовлять, чарочку вип’є. Побачив, що всі пішли з дому, вирішив зайти налити, випити. Потім зайти, коли всі прийдуть додому і пригостять його. Але Ніна порушила всі його плани. Довго потім сміялися з того випадку.
