Спочатку Генкові здавалося, що мати просто поправилася. Хоча якось дивно. У неї раптом округлилася талія, а в іншому вона залишилася такою ж. Запитувати було ніяково, раптом мама образиться. Тато мовчав, дивлячись з ніжністю на маму, і Генко вдав, що теж нічого не помічає.
Але незабаром живіт став очевидно більшим. Одного разу, проходячи повз кімнату батьків, Генко випадково побачив, як тато гладить маму по животу і щось тихо шепоче. А вона усміхається щасливо. Йому стало ніяково, і він поспішив піти.
«Мама чекає дитину», раптом здогадався Генко. Це його не так здивувало, як шокувало. Мама, звичайно, була гарною і виглядала молодше за багатьох мам однокласників, але вагітність у її віці викликала в ньому відразу. Навіть думати про це було дивно. Відкуди беруться діти, Генко вже знав, але що його батьки цим займаються навіть уявити не міг. Адже це ж не хтось, а його мама й тато.
Тату, мама чекає дитину? одного разу спитав він у батька. З ним про це було легше говорити.
Так. Мама мріє про доньку. Напевно, дурно запитувати, кого б ти хотів брата чи сестричку.
А хіба у такому віці народжують?
У якому такому? Мамі всього тридцять шість, а мені сорок один. А ти що, проти?
А мене хтось питав? грубо відповів Генко.
Тато уважно на нього подивився.
Сподіваюся, ти вже дорослий, щоб зрозуміти нас. Мама давно хотіла дівчинку. Коли народився ти, ми жили в орендованій квартирі. Мама сиділа з тобою, працював лише я, грошей ледь вистачало. Тому ми вирішили не поспішати з другою дитиною. Потім померла бабуся, і її квартиру віддали нам. Памятаєш бабусю?
Генко знизав плечима.
Ми зробили ремонт і переїхали. Коли ти підріс, і мама пішла на роботу, стало легше, я купив першу машину. З донькою знову відкладали, казали, що встигнемо. А потім просто не виходило. І ось, коли ми вже перестали сподіватися
Сподіваюся, буде дівчинка, як хоче мама. Звісно, наша мама молода, але вже й не дівчинка. Тому постарайся хоча б не нервувати її. Якщо щось кажи мені. Домовились?
Так, зрозумів, тату.
Потім вони дізналися, що справді буде дівчинка. У домі зявилися рожеві дитячі речі. Вони здавалися Генкові крихітними, ляльковими. Зявилася дитяча ліжечко. Мама часто випадала з розмови, сиділа відсутня, ніби прислухалася до себе. Тоді тато з тривогою питав, чи все гаразд. І Генко теж починав хвилюватися.
Особисто йому ця дитина була байдужа, тим більше сестра. Навіщо йому соплі й пелюшки? Йому потрібна була лише Оля Мельник. Якщо батьки хочуть ще одну дитину це їхня справа. Йому що до цього? Навіть добре. Будуть займатися лише нею, менше чіплятимуться до нього.
А це небезпечно? Ну, народжувати у її віці? поцікавився Генко.
Ризик є у будь-якому віці. Звісно, мамі тепер важче, ніж коли вона чекала тебе. Адже тоді була на тринадцять років молодшою. Але ми ж не в лісі живемо, а у великому місті, де є гарні лікарні Усе буде добре, втомлено додав тато.
А коли? Через скільки?
Що? Народить? Через два місяці.
Але мама народила на місяць раніше. Генко прокинувся від шуму. Він почув стогін і метушню за стіною. Встав і, сонний, пішов до батьків. Мама сиділа на зімятому кроваті, тримаючи руки на попереку, і хиталася, як маятник, постогнуючи. Тато нервозно бігав по кімнаті, збираючи якісь речі.
Головне папку з документами не забудь, вимовила мама, заплющивши очі.
Мам покликав Генко, миттєво прокинувшись і заразившись загальною тривогою.
Пробач, розбудили тебе. Тут таке діло Де ж ця «швидка»? запитав тато у повітря.
Простір відповів дзвінком у двері, і тато кинувся відчиняти. Генко не міг вирішити, йти одягатися чи залишитися з мамою. Але в кімнату ввійшли чоловік і жінка у формі швидкої допомоги, відразу підійшли до мами і стали запитувати:
Як давно перейми? З якою періодичністю? Води відійшли? Коли маму охопив новий перейом, за неї відповідав тато.
На Генку ніхто не звертав уваги, і він вийшов із кімнати. Коли він повернувся вже одягненим, батьки виходили з квартири. Мама йшла у халаті та капцях. У дверях тато озирнувся.
Я скоро повернуся, а ти прибери тут. Він ще щось хотів додати, але мама зітхнула і повисла на його руці.
Генко ще деякий час стояв і дивився на двері, слухаючи непри
