Спочатку Генкові здавалося, що мати просто поправилася. Хоча й якось дивно раптом округлилася в талії, а в іншому залишилася такою самою. Запитувати було ніяково, раптом мама образиться. Батько мовчав, дивлячись на неї з ніжністю, і хлопець теж начебто нічого не помічав.
Але незабаром живіт став очевидно більшим. Одного разу, проходячи повз кімнату батьків, Генко випадково побачив, як тато гладить маму по животу й щось тихо шепоче. А вона посміхається, немов у казці. Хлопцю стало ніяково, і він швидко пішов геть.
«Мама чекає дитину», раптом зрозумів він. Це його не так здивувало, як шокувало. Мама, звичайно, була гарною й виглядала молодше за матерів його однокласників, але вагітність у її віці викликала в ньому відразу. Він же знав, звідки беруться діти, але уявити, що його власні батьки цим займаються Ну ви ж розумієте.
Тату, мама чекає дитину? одного разу спитав він у батька. З ним про це було легше говорити.
Так. Вона мріє про донечку. Напевно, дурно тебе питати, кого б ти хотів брата чи сестричку.
А в такому віці народжують?
У якому *такому*? Мамі всього тридцять шість, а мені сорок один. Тобі що, не подобається?
А мене хтось питав? грубо відповів Генко.
Батько уважно на нього подивився.
Сподіваюся, ти вже досить дорослий, щоб зрозуміти. Мама давно хотіла доньку. Коли ти народився, ми жили в орендованій хаті, вона сиділа з тобою, а я один працював ледве вистачало на найнеобхідніше. Тому відкладали другу дитину. Потім померла бабуся, і її квартиру віддали нам. Памятаєш її?
Генко знизав плечима.
Зробили ремонт і переїхали. Коли ти підріс, і мама почала працювати, з грошима стало легше я купив перше авто. Доньку знову відкладали: «Встигнемо». А потім просто не виходило. І ось, коли вже й сподіватися перестали
Сподіваюся, це буде дівчинка, як хоче мама. Вона, звичайно, молода, але вже не дівчинка. Тому постарайся хоча б не нервувати її. Якщо щось кажи мені. Домовились?
Так, зрозумів. Та-ак
Потім вони дізналися, що справді буде дівчинка. У домі почали зявлятися рожеві дитячі речі такі крихітні, немов лялькові. Поставили ліжечко. Мама часто «випадала» з розмови, сиділа наче в себе, ніби щось слухала. Тоді батько тривожно питав, чи все гаразд. І Генка теж починав хвилюватися.
Особисто йому ця дитина була до лампочки, тим більше сестра. Навіщо йому соплі й пелюшки? Він хотів лише, щоб Катруся Зінченко звернула на нього увагу. Батьки хочуть ще одну дитину їхня справа. Йому що? Навіть добре менше приставатимуть.
А це небезпечно? Ну, народжувати в її віці? поцікавився Генко.
Ризик є в будь-якому віці. Звичайно, мамі важче, ніж коли вона чекала тебе тоді була на тринадцять років молодшою. Але ми ж не в лісі живемо, у нас є лікарні, лікарі Усе буде добре, втомлено додав батько.
А коли? Через скільки?
Що? Народить? Через два місяці.
Але мама народила раніше. Генко прокинувся від галасу почув стогін і метушню за стіною. Він устав, сонно примружившись, і пішов до батьків. Мама сиділа на зімятому ліжку, тримаючись за поперек, й хиталася вперед-назад, ніби маятник. Тато нервував, збираючи щось у сумку.
Головне документи не забудь, прошепотіла мама, заплющивши очі.
Мам покликав Генко, миттєво прокинувшись.
Вибач, розбудили. Де ж ця «швидка»? запитав батько в повітря.
У відповідь подзвонили у двері, і він кинувся відчиняти. Генко не знав, чи йти одягатися, чи залишитися, коли в кімнату увійшли лікарі зі «швидкої». Вони одразу почали розпитувати:
Як часто перейми? Води відійшли?
Коли маму охопив новий біль, за неї відповідав батько. На Генка ніхто не звертав уваги, тож він вийшов. Повернувшись вже одягненим, він побачив, як батьки виходили з квартири. Мама йшла у халаті й тапочках. У дверях тато обернувся:
Скоро повернуся, а ти тут приберись.
Він ще щось хотів додати, але мама зітхнула й повисла на його руці.
Генко ще хвилину стояв, дивлячись на порожню квартиру, потім глянув на годинник можна було поспати ще дві години. Він склав диван, прибрав речі й пішов на кухню.
Батько повернувся, коли Генко збирався до школи.
Ну що, народила? спитав хлопець, намагаючись вгадати відповідь по обличчю.
Ще ні. Мене туди не пустили. Чаю мені налий.
Генко поставив перед ним чашку, зробив бутерброди.
Я піду? спитав він.
Іди. Подзвоню, як будуть новини.
У школі Генко запізнився.
Коваленко згодив нас відвідати. Чому спізнився? спитав вчитель математики.
Маму в лікарню забрали.
