Колись, будучи молодою дівчиною, я мріяла про сім’ю та заміжжя. Тому, коли я закохалась в Ореста і ми стали з ним зустрічатись, я повідомила його, що хочу заміж за нього. Тоді ми прозустрічались сім місяців.
Я очікувала, що в Ореста такі ж погляди на життя, хоча, по-правді, ми про таке ще не розмовляли. Але мої очікування розбилися на друзки, адже Орест відмовив мені в такому, адже ми дуже мало провели часу разом. Мовляв треба ще позустрічатись, краще дізнатись одне про одного та пожити разом, щоб зрозуміти, а чи взагалі ми зійдемось в побуті.
Орест вважав, що наші стосунки можуть завершитись через пару років і тоді, якщо ми одружимось так скоро, то шлюб розвалиться. Я була обурена таким його судженням. З того моменту в наших стосунках почались сварки. Тріщина вже була, тому, сповна зрозуміло, що ми, будучи молодими та гарячими, розсварились та перестали зустрічатись.
Далі кожен йшов своєю дорогою. Я через рік зустріла Петра, який став моїм чоловіком. Ми прозустрічались два з половиною роки, а потім одружились та змогли створити міцну, хорошу сім’ю, де всі одне одного сильно люблять та поважають.
Справи йшли добре, я була щаслива, що цього разу не поспішала, а намагалась дізнатись більше про свого партнера. Побачивши, що Петро для мене ідеальний чоловік, я не вагаючись сказала так, коли він зробив мені пропозицію.
Якось, їдучи в маршрутці, я сіла поряд з якимось чоловіком. Тоді я не сильно звернула увагу, де сідаю, а потім випадково помітила, що дуже він мені вже когось нагадує. Я була вражена. Це був Орест.
Стільки років пройшло з тих пір. Десь з десять, якщо не помиляюсь. Він постаршав, виглядав не на свій вік. Ми розговорились та я дізналась, що через чотири роки, після наших стосунків, він одружився, а рік тому розлучився. Не скалося в нього з дружиною. Тепер самотній, на роботі проблеми, а що робити далі, я не знаю.
Сумно, що в нього так склалось в житті. Але він сам творець свого щастя. Можливо, в подальшому, він зрозуміє, що хоче від цього життя та почне будувати його правильно, але зараз я лише можу йому поспівчувати.
Я рада, що колись наші стосунки завершились і я знайшла собі такого чудового чоловіка, як Петро. Та мушу ще завдячити Оресту. Якби не його слова, про те, що не слід поспішати, я б повторила свою помилку в стосунках з Петром і зараз була б такою ж нещасною, як і Орест.
