Сама не зрозуміла як стала коханкою 50-річного чоловіка. Олег казав, що розлучиться зі своєю дружиною, що він її більше не кохає та йому з нею нецікаво. Я вірила, бо бачила його своїм майбутнім чоловіком. Чоловіки мого віку мене не цікавили, бо з ними не було про що поговорити.
Ось, наприклад, сидимо ми на побаченні, розмовляємо про похід в кіно, а мій кавалер починає розпитувати мене чи сиділа я на останньому ряду в кінотеатрі та чи займалася я там забороненими речами. Я починаю розуміти, що переді мною ще незрілий підліток. А я ж хотіла поговорити про фільми які бачила. І так майже на усіх побаченнях. Правда, дехто взагалі з жінками розмовляти не вміє.
Інша справа Олег. Ми з ним можемо розмовляти годинами, а в ліжку він думає про те, як зробити так, щоб я отримала задоволення. Не те, що ці хлопчаки.
Але з часом мені стало мало наших таємних зустрічей. Годинник цокає, мені вже пора заміж, а він все ніяк не розлучиться зі своєю дружиною. Чесно кажучи, я б не хотіла опинитися на її місці, але так вже сталося, що ми з Олегом покохали один одного.
Останнього разу ми з ним посварилися через те, що я зрозуміла – мій коханий не хоче нічого змінювати. Олег пішов.
А через декілька днів до мене додому прийшла його дружина з печивом.
Я дуже сильно злякалася та подумала, що залишуся без волосся якщо впущу її до себе додому. Проте Вікторія виявилася розумною розсудливою жінкою. Вже на порозі вона сказала, що не хоче зі мною сваритися та прийшла просто і мою поговорити.
Не знаю чому, але я їй повірила та впустила в дім. Поставила чайник та Вікторія почала розмову:
– Не хвилюйся, я не збираюся воювати за Олега. Я вже давно знаю про вас, – сказала Вікторія.
– Звідки, Олег розповів?
– Ні. Розумієш, ми вже 25 років разом, я знаю його як облупленого та за інтонацією в голосі можу зрозуміти що з ним коїться. Коли я помітила перші ознаки зради, то у мене було два виходи: змиритися або розлучитися. Розлучатися я не стала, бо нас вже занадто багато чого пов’язує. Тож я вирішила, що він нагуляється та ми разом доживатимемо старість.
– А якщо він захоче розлучитися?
– Поки він цього не зробив. Але навіть якщо так станеться, то я його відпущу. Зараз тобі надоїло бути коханкою, я розумію. Хочеться заміж, дітей, сім’ю. Але в Олега це все було, він вже це прожив та на друге коло у нього просто не стане сили. З часом твої ровесники подорослішають та стануть тобі більш цікаві.
– Я й сама думала про різницю у віці. Нам немає куди ходити разом. В клубі йому нецікаво, з друзями теж його не познайомиш.
– Ну ось. Я прийшла до тебе, щоб заспокоїти. Думаю, ти заплуталась. Я не проти, щоб ти далі зустрічалася з Олегом. Він останнім часом сам не свій, намагається скинути свою злість на мене, а мені це не потрібно.
– Я думала про це, але, мабуть, нам час розійтися. Напевно, мені краще знайти собі когось молодшого.
Ми допили чай та Вікторія пішла.
Через деякий час ми з Олегом серйозно поговорили та я сказала йому, що нам час розійтися. Я вдячна йому за той досвід, якого я набралася завдяки нашим стосункам. Мені ще й досі соромно перед Вікторією за свій зв’язок з її чоловіком. Та я вдячна, що вона вчасно показала мені правильний шлях.
Завдяки її мудрості я не застрягла в безперспективних стосунках.
