Минулого року я вийшла заміж. Для мене це перший шлюб, для чоловіка ж другий. З колишньою дружиною в них нормальні відносини, розійшлися по спільному рішенню, так як зрозуміли, що більше не відчувають один до одної нічого.
Анжела, так звати колишню, завжди ставила роботу, кар’єру та власний успіх й розвиток на перше місце. А моєму чоловіку потрібна була дружина, яка б більше гляділа за будинком, побутом та зустрічала його кожного дня з роботи. Не зійшлися світоглядами, так сказати, тому вирішили мирно розійтися та не мучити один одну.
Після розлучення Анжела стала одною з генеральних директорів фірми, в якій працювала та почала виплачувати своєму колишньому, тобто моєму тепер вже чоловіку, дивіденди.
Такий розклад подій Антона, мого чоловіка, сповна влаштовував, тому він зміг зайнятися улюбленим ділом – написанням картин. І саме на одній з його виставок ми з ним познайомилися.
З Анжелою я в доволі непоганих відносинах. Не сказати, що якісь супер подружки, проте все таки неприязні чи агресії не було ніколи. Просто знайомі.
Одного вечора Анжела прийшла до нас в гості. Проте не сама… Виявилося, що через декілька днів після розлучення Анжела дізналася, що носить під серцем дитину від Антона. Проте вона не хотіла відновлювати шлюб через дитину і вирішила самостійно виховати дитину.
Робота забирала дуже багато часу, тому донька, Аріна, в більшості була з нянею. Анжела розуміла, що це не добре для дитини і тому вирішила, що з рідним батьком Аріночці буде краще, аніж з чужою нянею. Тим більше, що жінка мала їхати до Китаю, бо там їй запропонували дуже вигідне співробітництво.
-Софія, я більш ніж впевнена, що ти станеш для Арінки справжньою люблячою матір’ю, а не мачухою. – сказала мені Анжела. Ці слова дуже зворушили мене та мою душу. Не думала, що Анжела довірить мені щось настільки цінне, як власне дитя.
Антон ж хотів було почати сваритися з Анжелою, що вона не розповіла про Арінку і так далі, але вчасно усвідомив, що нічого вже не зміниш та й вирішувати відносити на очах у дитини – це точно не найкращий варіант. Він навіть зрадів, що в нього є донька.
Аріна підійшла до чоловіка, попросилася до нього на ручки. Антон зробив так, як маленька хотіла та вона обійняла чоловіка та назвала татусем. Певно Анжела розповідала доньці, що в неї є батько та не розповідала нічого поганого про нього.
Зараз Антон та Арінка найкращі в світі друзі. Вони завжди разом. Дівчинці дуже подобається малювати, а так як татко художник, то вона має прекрасного вчителя. Мене ж Арінка називає мама Софа. Мені подобається. Зараз я чекаю на дитину, проте ще нікому не розповідала. Вже коли приїде Анжела – розповім. Хочу, щоб вона дізналася наживо про це.
