Хочу розповісти вам історію про те, як моя старенька сусідка можна сказати вр _ятувала моє життя.
Тоді мені було двадцять п’ять років. Я жила в квартирі, яку мені подарували батьки на моє вісімнадцятиліття, щоб в мене завжди була опора і я могла спокійно вчитись та не бігати по орендованих квартирах чи гуртожитках.
В мене було спокійне життя, яке мені подобалось, до тих пір, поки в квартирі збоку не поселились нові квартиранти. Це було суцільне пекло. Мені довелось навіть встановити камеру, щоб довести орендодавиці, що їхні квартиранти витворяють.
Вони влаштовували гучні п’янки, шуміли, звісно ж, після десятої шуміли також. Вони приводили якихось незрозумілих людей, які часто буянили. Ми вже неодноразово з сусідами жалілись жінці, яка здає квартиру в оренду, але так як вона жила тоді закордоном, то і перевірити не могла, і нам, по-правді, не дуже то й вірила.
Я поставила камери зі звуком та записувала все, що відбувалось в під’їзді. І дуже не дарма. Якось мені довелося затриматись допізна на роботі і тому коли я поверталась додому, я буквально молилась, щоб біля квартири не було ніяких підозрілих осіб. Але мої молитви ніхто не почув і тому я опинилась в ситуації, коли з квартири моїх сусідів вийшли двоє нетверезих хлопців та одразу ж запримітили мене собі для розваг.
Я кричала що є сили, коли ті почали скручувати мені руки. Я вищала так, наче востаннє в своєму житті. Але ніхто не виходив. Я благала про допомогу, але навіть чоловік, який вийшов на наш поверх, глянув на нас та, просто відвернувши голову, пішов собі далі.
Але моє спасіння таки сталось. Це сусідка з іншого боку. То стара жіночка, якій трохи за сімдесят. Вдова, чоловік якої колись був воєнним з високим званням. Жінка відчинила навстіж двері та що сили кинула металеву каструлю в сторону хлопців. Вони остаточно злякалися та втекли, коли в їхній бік полетіла трилітрова скляна банка.
Я дуже багато разів подякувала бабусі, а вона мене попросила зайти до неї, бо ж я в шоці і краще мені, щоб я була з кимось. Вона заварила мені чаю, нагодувала та заспокоїла. А також викликала поліцію.
Ми дали записи з камер та я написала заяву. Їх згодом зловили та засудили, але ненадовго бо нічого так і не зробили зі мною. Але я рада, що навіть за спробу вони будуть відповідати. Адже якби не та бабуся, то хто знає, щоб вони зі мною зробили в тому під’їзді, повному квартир з байдужими людьми…
А з пані Інною ми тепер дуже добре спілкуємось і я регулярно заношу їй смаколиків та ми обговорюємо всі останні новини будинку. А якщо вас цікавить доля квартирантів, то після відеозаписів, які я надіслала власниці тієї квартири, вони хутко приїхала, влаштувала там скандал та виселила їх, помінявши всі замки в квартирі.
