Дружина зовсім перестала дбати про себе після одруження. Поряд зі мною наче була інша жінка. Десь ділися її елегантні плаття. Туфлі на високих підборах. Волосся, що каскадами спадало на її тендітні плечі. Манікюр і витонченість у підборі гардеробу…
Вона почала одягатися в широкі і довгі футболки, що як мішок звисали на ній. А ще широкі штани, в яких вона навіть часом засинала, коли присипала малюків, – вони мене просто дратували. Волосся тепер було постійно закручене в гульку і через те її вродливе личко зовсім змінило вираз, стало для мене чужим. Про макіяж не було й згадки. Те саме можна сказати про манікюр. Коротко стрижені нігті не підкреслювали колишньої витонченості її пальців. І целюліт на животі та обвислі груди – удома вона чомусь постійно була без ліфчика.
Так, вона за два роки спільного життя зі мною стала зовсім іншою. Дружина, як зауважив, тепер не заглядала до дзеркала, що було характерне для неї до того. Зайва вага також давала про себе знати.
Моя дружина Леся тепер була протилежністю того образу, в який я колись до нестями закохався. І не лише я. За нею оглядалися на вулиці мужчини. Але вона вибрала мене. Чим я дуже гордився. А зараз мені було сумно дивитися на неї. Цікавість до неї як до жінки щодень згасала. Споглядав за нею, наче за якоюсь незвичною тваринкою у людській подобі. Волосся інколи стирчало в різні боки, бо вона не встигала його як слід зачесати. Груди обвисали і навколо них часом з’являлися мокрі плями від молока. Прикраси закинула десь глибоко в шкатулку і не користувалася ними. Від недосипання під очима виднілися темні кола.
Я не втримався і вирішив піти від неї. Сприйняв теперішню свою дружину як занедбану і опущену. Хіба ж так можна не приділяти собі уваги?
Так збігло два роки. Несподівано зустрівся з нею на вулиці. Вона була знову на високих підборах. Я був заскочений змінами, що відбулися з нею. Назустріч мені йшла красуня, вигляд якої просто зачаровував. Волосся знову ніжними каскадами лягало на її плечі. Плаття підкреслювало тонку талію і високі груди. Очі сяяли, грайливо загравали… Так, я зустрівся з королевою, яка виховувала моїх двох діток.
Аж після розставання я зрозумів, що моя дружина змінилася після пологів тому, що в неї не вистачало сил для догляду за двома дітками і на створення затишку в нашому помешканні. Я тоді зовсім не задумувався, звідки береться їда в нашому холодильнику. Хто приносить продукти. Я не знав, чим жила моя дружина в цей час.
А в неї було море обов’язків перед новонародженими малюками-близнючками, що вимагали постійної уваги. Окрім цього, вона встигала приготувати щось смачненьке на щодень. У холодильнику завжди містилося щось їстівне. Затишок не покидав нашого помешкання. Дружина, навіть втомлена, приділяла мені увагу. Але тоді в неї не було часу і сили на себе. Після пологів організм не міг одразу стати струнким. Груди переповнювало молоко, що було основною їжею малят. І тугі ліфчики вона на цей час не могла носити. І високі підбори тоді були ні до чого. Як і манікюр чи прикраси.
Я осягнув це вже тепер, коли ми розсталися. Коли на все зумів глянути зі сторони. Весь свій час вона віддавала діткам і мені. Адже навіть втомлена зустрічала мене усмішкою, була привітною і ніколи не сердилася. Вона уміла створювати середовище для щастя, яке я не зумів оцінити. Не подбав належно про неї. Адже ж міг їй в чомусь допомогти.
Тепер почувався ідіотом, що мав усе і через власну байдужість і дурість втратив. Так, таке міг витворити лише справжній ідіот. І я ним став через власну недолугість.
Окрім неї, не подбав і про власних діток, що за ці роки підросли і стали надто милими. А я навіть жодного разу не подзвонив, не спитав, як вона, як діти.
Чим міг я тепер реабілітуватися в її очах? Як? Що запропонувати жінці, яка почуває себе королевою і без твоїх ницих допомог. Так, я опустив свого часу шанс бути поряд з нею королем. Бути її помічником і опорою. А таке, мабуть, не забувається.
У душі їй щиро бажав зустріти того, хто оцінить її гідно. А сам лиш тішився надією, що зможу час від часу навідуватися до своїх донечок. Колишня дружина не заборонила мені цього як татові. І вже від цієї думки нині я був щасливий.
