Мабуть, усі знають приказку, що «скупий платить двічі». Вона про мене. Але висновки зробила лиш тоді, коли допустилася серйозної помилки.
Вважала, що заощадити, купити на розпродажі, вдало отоваритися і придбати по акції що-небудь про запас – це не скупість, а життєва мудрість. Хоча багато товарів придбаних за таким принципом, так і не знадобилися. Хоч ціна була на них хороша.
Саме таким чином ми з чоловіком продали свою однокімнатну квартиру і купили невеликий будиночок в передмісті. 47 кв. метрів на двох – цілком непогано. Поряд – невеликий дворик і сад.
Великий мінус – багато років у приміщенні не робили навіть косметичного ремонту, підлоги скрипіли, стелі – низькі, вікна та електропроводка – доісторичні. До того в будинку проживав дідусь, який тут може бути євроремонт. Потім, як сказали далекі родичі того чоловіка, що близько 5 років будинок пустував. Тому тут нас чекали запустіння, вогкість і затхлий запах всюди. Так, багато проблем і незручностей, туалет – на вулиці. Але нічого – це ж свій приватний будинок! Тому ми і зважилися на покупку.
Десь у глибині душі розуміла, що чоловік, окрім тримати комп’ютерну мишку і телефон, більше нічого не вміє. Тому сподіватися на те, що він доведе будинок до ладу – марна справа. Проте я підходила практично – трохи підфарбуємо, наклеїмо нові шпалери, на підлогу постелимо килимове покриття – і все. Можна жити!
На більший ремонт не розраховувала. На бригаду не було грошей. Ще й треба на хороших майстрів втрапити, щоб зробили все, як належиться.
Вирішила, що самі подужаємо косметичний ремонт. Ось цей страх, що комусь переплатимо, і зіграв з нами злий жарт. Я бажала ті копійки, що залишилися після продажу квартири, вкласти в нові меблі і холодильник. Але не так склалося, як гадалося.
Отож, я з чоловіком переїхала жити в куплений будиночок. Одразу проаналізували, що нам треба і з чого починати ремонт. Побігли в магазин і купили фарбу, недорогі шпалери, ковролін і стали чаклувати над ремонтом.
Можна написати ще одну історію, скільки я нервових клітин і сил витратила на те, щоб змусити свого чоловіка допомогти мені з фарбуванням, обробкою і просто щось прибити або прикрутити. Але поступово наш будівельний марафон закінчився.
Вийшло загалом і не так погано, якщо порівняти з тим, що було до цього. Чисто, акуратно і запах щойно пофарбованих віконних рам перебивав затхлість і запах плісняви.
Мрія моя здійснилася – я купила новий великий холодильник і сучасний просторий диван. Так, у перші дні я була задоволена своїм рішенням і роботою.
Але все неприємне стається зненацька і розкриває наші помилки. Так сталося і цього разу. Чоловік обідав вдома і розігрівав в мікрохвильовці їжу. Від перенапруги в мережі замкнуло проводку. Вона була прокладена неглибоко в стіні, шпалери загорілися, а вся техніка перестала працювати: телевізор, новенький холодильник, мікрохвильова піч.
Спалахнула пожежа! Не знаю як, але чоловікові вдалося самотужки її приборкати. Я досі в шоковому стані. Треба тепер наскладати грошенят і розпочинати ремонт, як належиться. Не дарма кажуть – скупий тратить двічі!
