— Уяви собі, колишній чоловік ще восени розмахував руками та обіцяв, що дасть кошти, аби дитина, нарешті, поїхала на море, — розповідає Галина — Весело виходить. До початку літа чоловік не виплачував вже, як третій місяць аліменти. Я йому про це нагадала, він обіцяв, клявся, що скоро все поверне і ще більше дасть, аби звозила дитину на море. Донька чекала на початок літа з нетерпінням, адже знала, що на неї чекає подорож до моря, яку так старанно обіцяв їй тато. Кінець літа вже був на носі, а обіцяних грошей, я й так не бачила у своїх руках. І коли побачу — це вже невідомо!
Галина з чоловіком подали на розлучення чотири роки тому. Донька залишилася жити з мамою. Жінка ходить на роботу. Відверто кажучи, заробітна плата не дуже вже й висока. Проте робота має багато плюсів, наприклад, гнучкий графік, не потрібно сильно працювати, чудові колеги, кожен ставиться одне до одного з повагою та люб’язністю, часто виникає можливість звільнитися з роботи раніше або відпрацювати в інший день.
Батьки допомагають Галині матеріально та не тільки: з городу фруктів, овочів привезуть або різноманітних закруток, час від часу за дитиною дивляться. Інколи вони й грошей можуть дати, правда не багато. Адже це звичайні середньостатистичні пенсіонери. Тому повністю покладатися на їхнє матеріальне забезпечення — марно.
– Насправді, до батьківських обов’язків не входить допомагати мені з вихованням дитини, — говорить жінка — Взагалі-то, у дитини є рідний, а головне живий, батько!
Якщо бути чесною, то тато до останнього часу вчасно сплачував аліменти, ще й не малі — двадцять тисяч гривень. Він совісний батько, який завжди цікавиться дитиною та її справами, майже кожний день телефонує, час від часу вони бачилися, часто подарунки дитині привозив. Усе було стабільно.
– А тут останнім часом, таке виробляє, — скаржиться Галина — Через колишнього чоловіка, дитина мусила ціле літо провести в селі на городі. Замість моря побачила сільську брудну річку, яка більше схоже на болото. Ще й літо якесь жахливе було. Ще на початку літа мені стало зрозуміло, що нікуди ми з дитиною не поїдемо, хоча донька до останнього дня літа надіялася та чекала, тому що вірила — тато ніколи не обмане! Я шокована. На цьому тижні він телефонує до неї, а вона відхиляє дзвінок. Як ти думаєш, що дорослий чоловік міг зробити в цій ситуації? Правильно, зателефонував своїй мамочці та почав жалітися, яка у нього погана донька. А чому ні? Так роблять усі дорослі люди.
До Галини почала дзвонити колишня свекруха та звинувачувати в тому, що та налаштовує дитину проти батька, навіщо дівчинці розповідати про грошові справи батьків. Потрібно було сказати, що тато не виплачує аліменти, не тому, що він не хоче, а тому, що, напевне, у нього там важливі життєві труднощі. Наприклад, з роботи звільнили чи проблеми зі здоров’ям. Ніби Галина зациклена виключно на грошах. Ні рідна донька, ні колишня дружина, навіть, не додумалися зателефонувати її синові та поцікавитися його справами, чи все у нього добре, запропонувати руку допомоги. Він винен гроші, ось, що хвилює, а більше нічого — не по-людськи.
– У тому, що донька нікуди літом не поїхала, а просиділа в селі, виключно твоя провина! – рішуче мовила свекруха. – Ти жахлива матір! Могла б подумати на крайній випадок, що грошей може не бути, потрібно було відкладати. А не тільки надітися на колишнього чоловіка та його аліменти. Адже це життя і ти не можеш знати, що може трапитися! Могла б щось придумати, піти на ще одну роботу, відкласти кошти, зайняти в когось. І вже куди-небудь доньку звозити!
Мати колишнього чоловіка теж ростила його самотужки. Але вона гордо відмовилася брати аліменти від колишнього чоловіка. І цим постійно маніпулює та дорікає. Мовляв, що аліменти не отримувала, але при цьому її син завжди ріс в достатку, не дивлячись, що сім’я була не повна. І на море, і в гори сина возила, комп’ютер, телефон купляла, навчання оплатила, а все сама.
Невже колишня свекруха Галини все-таки має рацію? Можливо й справді не варто було доньці розповідати про вияснення стосунків між мамою і татом? І не варто було обіцяти поїздку на море, при цьому не маючи грошей на неї? А якщо так сталося і пообіцяла, то потрібно було усе зробити для того, аби виконати обіцянку!
Або ж Галина не зобов’язана хвилюватися за проблеми колишнього чоловіка, цікавитися його життям, і не вчити цьому доньки? Адже він зобов’язаний платити аліменти, то не хай і робить це! Нехай віддає гроші, які заборгував рідній дитині, а потім може розповідати про свої проблеми.
Що думаєте ви з приводу цієї ситуації? Кого підтримуєте та чому?
