Сьогодні Аліна, святково вдягнена, поспішала на побачення. Запросив її Олег, з яким познайомилася вчора. Хлопець гарний, сподобався дівчині відразу. А ще, сьогодні їй виповнилося двадцять один рік. Якщо з Олегом все складеться добре, вона розповість йому потім, який подарунок для неї він зробив, запросивши на побачення.
Аліна пам’ятає, як жила з батьками, потім в дитячому будинку. Тато з мамою балували Аліну красивими ляльками, саму дівчинку одягали як лялечку. Так було до тих пір, поки тато не потрапив в аварію. Аліна в перший клас ходила, коли звістка про те, що тато в лікарні, шокувала їх з мамою.
Після того дружньої сім’ї більше не було. Тато працювати не міг. Ліва рука не рухалася. Коштів не хватало, мама крутилася як могла. Тато почав випивати, сваритися з мамою. Поступово мама також пристрастилася до оковитої, на дівчинку не звертали уваги, неначе її зовсім немає. Аліна сиділа у своїй кімнаті, боялася показатися на очі. Тому що обоє накинуться на неї, чому тут ходить. А їсти дуже хотілося. Інколи вискочить з квартири непоміченою. Якщо сусідка Олена побачить дівчинку, то забирає до себе, нагодує. І тільки після того відпустить погуляти на вулиці.
Так тривало до п’ятого класу. Одного разу Аліна йшла зі школи. Біля під’їзду стояла швидка допомога. Коли дівчинку помітила сусідка Олена, пригорнула до себе і заплакала: сиротина ти моя. Потім Аліна дізналася, що померли батьки від спиртного. Купили в когось з під поли. Виявилося, що погана горілка була.
Через тиждень дівчинку забрали органи опіки. Поселили в дитячий будинок. Навіть згадувати страшно скільки всього натерпілася Аліна там. Провідувати приходила тільки тітка Олена. Обіцяла, коли будуть всі необхідні документи на опіку, тільки тоді зможуть забрати дівчинку до себе.
В чеканні минув рік. Нарешті вдалося. Олені дозволили опіку над сиротою. В мами Олени, так називала Аліна свою другу маму, крім дівчини були свої діти. Назар і Артем. Близнюки, старші від названої сестри на три роки. Але то не заважало їм дружити. Нарешті Аліна знайшла спокій в люблячій її сім’ї. Дядя Володя став для дівчинки другим татом. Іноді вона думає, що б було з нею, якби мама Олена не забрала її у свою сім’ю.
Минають роки. З Олегом у них міцна сім’я, підростають дві донечки. Маму Олену і тата Володю не забувають. Найрідніші люди для Оленки. Тому як тільки з’являється нагода, їдуть провідати, везуть внучок. Дівчатка скучають за бабусею та дідусем. До речі, Назар і Артем одружилися з близнючками. В них у кожного по двоє дітей. Всі діти схожі між собою. Але бабуся і дідусь якимсь чином відрізняють хто є хто. На свята в батьків збирається велика, дружна родина. Олені та Володимиру немає часу сидіти біля під’їзду. Онуки розважають, адже їх шість, і всі майже одного віку.
